Поділіться цим матеріалом
Архіви України для пошуку предків поділяються на чотири типи установ, і який саме потрібен вам, визначають дві речі: рік події та місце, де вона сталася. Записи останніх 75 років — у відділах ДРАЦС; радянський період і метричні книги більшості сіл — у державних архівах областей; найстаріші церковні книги та документи до 1917–1939 років — у центральних історичних архівах Києва і Львова; справи про репресії та військову службу — у галузевих архівах. Готового родоводу вам ніде не видадуть: за роз’ясненням ЦДІАК, окремого фонду з родоводами немає, а для пошуку запису потрібні назва населеного пункту, ім’я людини і рік події. Нижче — як вибрати установу й поставити їй запитання, на яке архів зможе відповісти.
Спочатку визначте подію, період і місце
Архів обирають під конкретний документ, тому перед тим, як відкривати сайти установ, запишіть три речі.
- Подія: народження, шлюб, смерть, служба в армії, робота, арешт, переселення.
- Період: хоча б десятиліття. Від нього залежить, хто вів записи — церква, радянський орган чи ДРАЦС.
- Місце: населений пункт і його тодішня адміністративна належність. Документи села могли опинитися в архіві сусідньої області, якщо кордони областей змінювалися; стару назву й повіт допоможе встановити стаття старі назви сіл і міст.
Якщо не вистачає хоча б одного з трьох, спершу поверніться до розмов із родичами і домашніх документів — цей етап ми описали в матеріалі як дослідити свій родовід.
Чотири типи архівів і що в них є
Відділи ДРАЦС
Записи актів цивільного стану — народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть — зберігаються у відділах державної реєстрації актів цивільного стану 75 років, після чого, за роз’ясненням Мін’юсту, передаються до Національного архівного фонду, тобто на зберігання до державних архівів. Тут отримують дублікати свідоцтв і витяги з Державного реєстру актів цивільного стану про себе, а витяг про реєстрацію смерті родича — якщо родинний зв’язок підтверджено документами. ДРАЦС — перша установа для подій приблизно з 1950-х років і пізніше. Для пошуку «вглиб» він підходить мало, проте з документів цього періоду, як-от свідоцтва про шлюб дідуся, що часто зберігається вдома, можна дізнатися дівоче прізвище бабусі й піти далі.
Дату смерті з актового запису варто звірити з написом на пам’ятнику, якщо відомо, де похована людина. На такому пам’ятнику можна закріпити QR-табличку, яка відкриватиме сторінку пам’яті родича з його біографією та фото.
Державні архіви областей
Обласні архіви — головна установа для більшості родовідних пошуків. Тут зберігаються метричні книги церков і релігійних громад відповідної території (зазвичай XIX — початок XX століття), актові записи, передані з ДРАЦС після 75 років, погосподарські книги сільрад, списки виборців, документи колгоспів і підприємств. До частини обласних архівів у 1990-х передали й фільтраційні справи з колишніх архівів КДБ — наприклад, до Держархіву Львівської області. У кожного архіву є перелік фондів, а в багатьох — окремий довідник «фонди, що містять метричні книги», і саме його треба відкрити першим. Частина описів і справ оцифрована і доступна на сайтах архівів; що саме і де, ми зібрали в огляді цифрові архіви України онлайн.
Центральні державні історичні архіви
ЦДІАК України (Київ) зберігає документи державних і церковних установ, що діяли на українських землях переважно до 1917–1920 років: справи консисторій, судів, станових установ, родинні фонди. З метричних книг тут, за поясненням архіву, — книги релігійних установ Києва та колишньої Київської губернії до 1919–1920 років. На е-ресурсі ЦДІАК можна шукати за назвами фондів і заголовками справ та переглядати оцифровані документи, зокрема колекцію «Мій родовід» з метричними записами XVIII–XX століть.
ЦДІАЛ України (Львів) — архів для Галичини періоду Австрії (згодом Австро-Угорщини) і міжвоєнної Польщі. Тут метричні книги греко-католицьких і римо-католицьких парафій (у каталозі римо-католицьких книг — записи 1600–1946 років), а також поземельні кадастри: йосифінська (1785–1788) і францисканська (1819–1820) метрики, за якими видно, хто володів землею в селі. Є власний електронний ресурс з оцифрованими метричними книгами Галичини.
До центральних архівів особливо важливо приходити з точним місцем і періодом: ЦДІАК прямо попереджає, що без назви населеного пункту, імені людини (для жінки — дівочого прізвища) і року події знайти запис неможливо.
Галузеві державні архіви та інші установи
- Галузевий державний архів СБУ — кримінальні справи репресованих, фільтраційні матеріали. Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» (стаття 4) гарантує кожному право доступу до архівної інформації репресивних органів; водночас сама репресована особа може обмежити доступ до відомостей про себе на строк не більш як 25 років (стаття 9).
- Галузевий державний архів Міністерства оборони України — приймає запити на архівні довідки поштою та електронною поштою; склад фондів і правила оформлення запиту опубліковані на сторінці архіву.
- ЦДАВО України (Центральний державний архів вищих органів влади та управління) — документи вищих органів влади України XX століття.
- ЦДАГО України (Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки) — документи Компартії України та громадських організацій.
- Архіви установ — особові справи працівників зберігають підприємства та їхні правонаступники, навчальні заклади — справи студентів.
Навігатор: подія → період → куди звертатися
| Подія | Період | Основний документ | Куди звертатися |
|---|---|---|---|
| народження, шлюб, смерть | останні 75 років | актовий запис | відділ ДРАЦС за місцем реєстрації |
| народження, шлюб, смерть | 1920-ті — початок 1950-х | актовий запис, переданий до архіву | державний архів області |
| народження, шлюб, смерть | до 1917–1920 (Наддніпрянщина) | метрична книга | державний архів області або ЦДІАК — за переліком фондів архіву |
| народження, шлюб, смерть | до 1939 (Галичина) | метрична книга | ЦДІАЛ або державний архів Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей |
| склад родини, вік, стан | XVIII — XIX ст. | сповідні розписи, ревізькі казки | ЦДІАК, обласні архіви |
| склад господарства | 1940-ві — 1990-ті | погосподарська книга сільради | державний архів області або архівний відділ громади |
| репресія, арешт, заслання | 1920-ті — 1950-ті | кримінальна справа | ГДА СБУ, державний архів області |
| примусова праця в Німеччині | 1941–1945 | фільтраційна справа | державний архів області або ГДА СБУ |
| військова служба в Збройних силах України | після 1991 | архівна довідка, особова справа | ГДА Міноборони (склад фондів уточнюйте на сайті архіву) |
| робота, навчання | будь-який | особова справа | підприємство або його правонаступник, архів установи |
Яку саме інформацію містить кожен тип церковних і ревізьких записів і чим вони відрізняються, ми пояснили в статті метричні книги: що це і як знайти записи про предків.
Фонд, опис, справа: мова архіву
Усі документи архіву поділені на фонди (зазвичай фонд — це одна установа, наприклад церква або консисторія), фонди — на описи, описи — на справи. Посилання на документ записують як шифр: назва архіву, номер фонду, опису, справи, аркуш. Ось умовний приклад: «ДАNО, ф. N, оп. 1, спр. 12, арк. 7» — Державний архів N-ської області, фонд N, опис 1, справа 12, аркуш 7. Цей шифр вигаданий, назва архіву й номер фонду замінені літерою N, і реального документа за ним немає: це лише ілюстрація формату. Саме такий шифр потрібен, щоб замовити справу в читальний зал, запросити копію або посилатися на знахідку в дереві. Як читати описи і знаходити потрібну справу в каталозі, ми показали в матеріалі фонд, опис, справа: як користуватися архівним каталогом.
Онлайн чи читальний зал
Три шляхи до документа, від найшвидшого до найповільнішого.

- Оцифрована копія онлайн. Частину метричних книг і описів виклали самі архіви на власних ресурсах; оцифровані церковні та метричні книги кількох областей є в колекціях FamilySearch — як ними користуватися, читайте в інструкції FamilySearch для пошуку предків з України.
- Читальний зал. Справу замовляють за шифром, читають і фотографують самостійно. За Законом про Національний архівний фонд для роботи з документами потрібні особиста заява і документ, що посвідчує особу; умови запису до читального залу й вартість копій кожен архів публікує на своєму сайті.
- Запит до архіву. Якщо приїхати неможливо, архів може виконати пошук за вас — як платну послугу (за великого обсягу робіт — за договором) і лише за наявності конкретних даних. Складати родовід на замовлення архіви зазвичай не беруться: ЦДІАК, наприклад, такі запити не приймає.
Щоб знайти, у якому архіві й фонді лежить потрібна книга, користуйтеся Міжархівним пошуковим порталом: він шукає одночасно по описах фондів і справ кількох державних архівів. Пам’ятайте, що портал шукає за довідковим апаратом — назвами фондів, анотаціями, заголовками справ і покажчиками — і не читає текст самих рукописів. Покроково ми розібрали його в статті Міжархівний пошуковий портал: інструкція.
Як задати архіву конкретне питання
Правила роботи архівних установ України (наказ Мін’юсту № 656/5 від 08.04.2013; витяг на сайті Укрдержархіву) поділяють запити на соціально-правові, тематичні, персональні та майнові. Соціально-правові (стаж, заробітна плата, нагороди) для цілей соціального захисту архів виконує безоплатно. Генеалогічний запит належить до персональних: він має на меті надати інформацію для встановлення родового та родинного зв’язку і стосується щонайменше двох пов’язаних між собою осіб. Такі запити архів виконує як платну послугу або пропонує самостійний пошук у читальному залі; за великого обсягу робіт укладають договір. Для самостійного пошуку документів, що підтверджують родинні зв’язки, правила передбачають документ про згоду особи на такий пошук або нотаріально засвідчене доручення від замовника генеалогічного дослідження. Порядок подання й канали звернення кожен архів публікує на своєму сайті — наприклад, Державний архів Одеської області описує, як реєструються запити, що надійшли поштою та електронною поштою.
Щоб архів відповів по суті, у запиті мають бути: ім’я людини з варіантами написання, подія, рік або проміжок у два-три роки, населений пункт із тодішньою належністю, відомі імена батьків або подружжя, і один чіткий запит — наприклад, «прошу перевірити наявність запису про народження у метричних книгах села N за 1905–1908 роки». Запити на кшталт «знайдіть усе про моїх предків на прізвище N» архів виконати не може. Готовий шаблон листа з полями для заповнення і чек-лист вкладень — у статті як написати запит до архіву про предків.
Імена й дати, які архів підтвердив, одразу переносьте в дерево з позначкою джерела — щоб через рік знати, звідки взявся кожен рік народження. Як влаштоване таке дерево й з чого почати, ми пояснили в інструкції як скласти родинне дерево.
Що робити, якщо документи недоступні
Документи могли загинути у війнах, згоріти, лишитися на окупованій території або просто не зберегтися за потрібний рік. Тоді шукають обхідні шляхи: дублікати метричних книг (церковний примірник і консисторський часто лежать у різних архівах), записи сусіднього приходу, сповідні розписи замість метрик, списки виборців і погосподарські книги замість актових записів, документи підприємств замість особистих. Для фондів з тимчасово окупованих територій перевіряють копії на FamilySearch і в центральних архівах — окремо про це ми написали в матеріалі родовід, коли архіви на окупованій території недоступні.
Навіть коли документів збереглося мало, знайдені роки, назва села й кілька рядків із метричної книги вже складаються в історію людини. Її можна зберегти на сторінці пам’яті предка разом із фотографіями й переказами рідних.
Часті запитання
Скільки коштує пошук в архіві? Генеалогічний запит архів виконує як платну послугу, а за великого обсягу робіт — за договором; вартість визначає установа. Ціни на копії й умови роботи в читальному залі уточнюйте на сайті архіву перед зверненням.
Чи можна отримати документ про чужу людину? Якщо документ створено понад 75 років тому, обмеження доступу за статтею 16 Закону про Національний архівний фонд на нього вже не діє, коли інше не передбачено законом. До спливу цього строку доступ до конфіденційної інформації про особу можливий, зокрема, з її дозволу, а після її смерті — з дозволу спадкоємців. Витяги з ДРАЦС про померлих видають родичам і спадкоємцям, якщо зв’язок підтверджено документами; точні умови уточнюйте в установі.
Що означає «справа в незадовільному фізичному стані»? Книга пошкоджена, і в читальний зал її не видають. Можна запитати про наявність цифрової копії або мікрофільму.
Чи є в архівах готові родоводи? Ні. Є документи, з яких родовід складають — запис за записом.
Перевірено станом на 18 листопада 2026 року. Адреси ресурсів, порядок подання запитів і вартість послуг звіряйте на сайтах архівів перед зверненням.
