Поділіться цим матеріалом
Українські предки за кордоном найчастіше знаходяться в документах країни, куди вони приїхали: у списках пасажирів суден, переписах населення та документах про натуралізацію. Для Канади головне джерело — Бібліотека й архів Канади, для США — база прибулих Фонду Статуї Свободи та острова Елліс, перепис населення й генеалогічна програма імміграційної служби. Знайдена там назва рідного села стає ключем, з яким ви повертаєтеся до українських архівів і метричних книг. Нижче — що зібрати до початку, де шукати в Канаді, США та портах виїзду і як не загубитися у варіантах написання імен.
Що з’ясувати до початку пошуку
Пошук за кордоном починається вдома. Чим більше ви знаєте до першого запиту, тим менше випадкових збігів доведеться перебирати.
| Що з’ясувати | Де шукати вдома | Навіщо |
|---|---|---|
| ім’я та прізвище, як їх могли записати латиницею | листи, конверти, фото з підписами | у документах країни прибуття ім’я записували на слух |
| приблизний рік виїзду | розповіді старших, дати на листах | від нього залежить, у якому списку чи переписі шукати |
| країна і, якщо відомо, провінція чи штат | адреси на конвертах, підписи фотоательє | архіви кожної країни окремі |
| рідне село і його тодішня належність | метричні виписки, паспорти, спогади | без місця не вийде повернутися до архівів України |
| з ким виїжджали | листи, родинні перекази | родину легше знайти в списку пасажирів, ніж одну людину |
Окремо запишіть, у складі якої держави було рідне село на момент виїзду. Наприкінці XIX — на початку XX століття мешканців Галичини й Буковини записували підданими Австро-Угорщини, а мешканців Наддніпрянщини — Російської імперії. Тому в документах ваш предок може бути «австрійцем», «поляком» чи «росіянином». Бібліотека й архів Канади зазначає, що більшість українців, які прибули між 1891 і 1930 роками, записані як поляки, росіяни, австрійці, буковинці, галичани чи русини.
Варіанти написання
Ім’я Михайло в документах може бути Mychajlo, Michael, Mike чи Mihailo, прізвище Ковальчук — Kowalczuk, Kovalchuk, Kowalchuk. Архів Канади радить враховувати, що написання не було стандартизованим і те саме ім’я могли записати багатьма способами. Складіть список варіантів до початку пошуку; як це зробити системно, ми пояснили в статті варіанти написання прізвища.
Канада
Канада має добре впорядковані онлайн-джерела про українських переселенців. Перелік імміграційних колекцій зібрано на сторінці Бібліотеки й архіву Канади про імміграційні записи.
Списки пасажирів 1865–1935
За довідкою архіву, Бібліотека й архів Канади зберігає списки пасажирів з 1865 по 1935 рік: Квебек і Монреаль — з 1865 року, Галіфакс — з 1881-го, Сент-Джон — з 1900-го, Ванкувер і Вікторія — з 1905-го. У списках зазвичай є ім’я, вік, стать, професія, національність і пункт призначення кожного пасажира, а також назва судна й дати відправлення та прибуття; пізніші списки додають віросповідання, родинні зв’язки й суму грошей при собі.
Шукати можна за іменем пасажира або за назвою судна. Архів радить пробувати різні написання, ініціали й символи підстановки. До записів 1865–1918 років здебільшого прикріплені зображення сторінок, а для 1925–1935 років треба знати том, сторінку й номер мікрофільму і гортати плівку. Ці ж списки доступні на Ancestry.ca, яким можна безкоштовно користуватися в архіві та багатьох публічних бібліотеках, і на FamilySearch, де потрібна безкоштовна реєстрація.
База «Українські іммігранти, 1891–1930»
Окрема база архіву містить 14 793 імені українців, які прибули до Канади між 1891 і 1930 роками; переважна більшість з них оселилися в Манітобі, Саскачевані й Альберті. Імена взяті зі списків пасажирів канадських портів (Галіфакс, Монреаль, Квебек, Сент-Джон) і американських (Нью-Йорк, Портленд у штаті Мен), а також із нотаток історика д-ра Володимира Юліана Кея (Vladimir Julian Kaye, 1896–1976), які зберігаються в його фонді в архіві. Записи не перекладені й подані мовою оригінальних документів. Архів попереджає, що частина відомостей може бути неточною або неповною, тож оригінальний список пасажирів варто подивитися окремо. Серед імміграційних баз архіву є й база іммігрантів з Російської імперії 1898–1922 років — людей, які мали справу з російськими консульствами в Канаді.
Натуралізація
Списки натуралізованих осіб 1915–1951 років, опубліковані в Canada Gazette, архів зібрав у базу з пошуком за іменем. За довідкою архіву, у списках є ім’я й номер сертифіката, а самі справи про громадянство з 1854 року здебільшого зберігає імміграційна служба Канади (IRCC): копію замовляють у неї за цими даними. Місця народження в самих списках немає; його доведеться шукати в справі, яку видасть IRCC, або в інших документах.
Переписи населення
За сторінкою архіву про українців Канади, канадські переписи часто фіксували етнічне походження і місце народження, а з 1901 року в людей, народжених поза Канадою, питали й рік імміграції. Перепис 1931 року архів виклав онлайн 1 червня 2023 року, через 92 роки після його проведення. Переписи допомагають знайти родину на новому місці й побачити, хто з дітей народився вже в Канаді.
На тій самій сторінці згадано й інші джерела: документи українських громадських організацій, газети, а також посвідчення про звільнення з таборів інтернування 1914–1919 років, коли частину українських переселенців під час Першої світової війни зарахували до «ворожих іноземців».
США
Списки прибулих: Елліс-Айленд та інші порти
Фонд Статуї Свободи та острова Елліс має безкоштовну онлайн-базу пасажирів з записами пунктів в’їзду по всій країні, зокрема острова Елліс і Нью-Йорка. Шукати можна без оплати, а реєстрація потрібна, щоб зберігати знахідки й замовляти копії документів.
Перепис населення
Перепис населення США 1950 року Національний архів США оприлюднив 1 квітня 2022 року; на офіційному сайті перепису є пошук за місцем та іменем. Переписи показують склад родини, вік і місце народження кожного члена домогосподарства.
Генеалогічна програма USCIS
Імміграційна служба США веде платну генеалогічну програму з доступом до історичних імміграційних і натуралізаційних справ померлих іммігрантів. Серед серій — справи іммігрантів (A-files), які стали основною формою обліку з 1 квітня 1944 року, копії справ про натуралізацію (C-files), реєстраційні форми іноземців 1940–1944 років і візові справи за законом 1924 року.
Загальний огляд імміграційних документів, від кінця XVIII до початку XXI століття, дає Національний архів США. Частину з них оцифровано, але багато досі доступні лише на папері чи мікрофільмі в установах архіву.
Порти виїзду: Гамбург
Багато переселенців зі Східної Європи відпливали з німецьких портів. Гамбурзькі списки емігрантів 1850–1934 років, 555 томів, зберігає Державний архів Гамбурга. За описом проєкту Link to your Roots, їх відсканували й переписали в базу майже з шести мільйонів записів. Шукати в ній можна в музеї емігрантів BallinStadt, у самому архіві та онлайн через партнера проєкту, сервіс Ancestry. У списках записували ім’я, місце походження і мету виїзду, тож гамбурзький запис дає ще одну підказку до назви рідного села.
Після Другої світової війни
Частина українців опинилася за кордоном унаслідок війни: як примусові робітники, в’язні чи переміщені особи, які потім виїхали до інших країн. Документи про таких людей зберігає Arolsen Archives у Німеччині — найбільший архів про жертв і тих, хто вижив після нацистських переслідувань; його онлайн-архів містить понад 40 мільйонів документів. Для родичів є окрема форма запиту, а серед тем, з якими можна звернутися, архів називає ув’язнення, примусову працю, переміщених осіб, дітей і молодь, а також місця поховання. Спершу пошукайте в онлайн-архіві, а в запиті вкажіть якомога більше відомостей.

Інші країни
Логіка пошуку в Аргентині, Бразилії, Австралії чи європейських країнах та сама: списки прибулих, документи про громадянство, переписи, книги українських парафій і громадських організацій. Почніть із каталогу FamilySearch за назвою країни та області поселення: як працювати з каталогом, ми показали в інструкції FamilySearch для пошуку предків з України.
Інколи пошук за кордоном приводить і до місця поховання: на кладовищах українських громад у Канаді та США досі стоять пам’ятники переселенцям. Якщо родина знайшла могилу предка й доглядає її, QR-табличка на пам’ятнику може відкривати сторінку пам’яті з його історією.
Як повернутися з-за кордону до українських архівів
Головна мета пошуку за кордоном для родоводу — назва місця. Коли вона знайдена:
- Запишіть її точно так, як у документі, разом із джерелом.
- Встановіть сучасну назву й тодішню адміністративну належність. Наприклад, у справі про натуралізацію вигаданого Михайла Ковальчука місце народження записане як «Zelena, Galicia»; це умовна назва, але реальні записи виглядають схоже, і для таких випадків є стаття старі назви сіл і міст.
- Визначте, в якому архіві лежать документи цього місця, за навігатором архіви України для пошуку предків.
- Шукайте запис про народження в метричних книгах парафії; як вони влаштовані, пояснює стаття метричні книги.
Кожну знахідку з-за кордону заносьте в журнал джерел з назвою колекції, номером запису й посиланням: зразок таблиці є в статті журнал генеалогічного дослідження. А людей, яких удалося підтвердити, додавайте в дерево, а дату виїзду й країну прибуття відзначайте в журналі: так гілка емігрантів не загубиться серед інших.
Історію предка-емігранта родина часто знає уривками, за листом чи фото з іноземного ательє. Коли ці уривки зібрано, їх можна зберегти на сторінці пам’яті предка, а родичі, зокрема ті, що живуть за кордоном, зможуть запропонувати до неї свої спогади.
Поширені помилки
- Шукати лише українське написання. У документах країни прибуття ім’я майже завжди латиницею, часто спотворене.
- Відкидати запис через «чужу» національність. «Австрієць» чи «поляк» у списку пасажирів може бути вашим предком з Галичини.
- Покладатися на одну базу. Транскрипції містять помилки; оригінальний список чи справа можуть дати більше.
- Вважати сімейну легенду фактом. «Дід поїхав до Америки» іноді означає Канаду, Бразилію чи сезонну роботу. Перевіряйте за документами.
- Публікувати знайдених живих нащадків. Якщо вийшли на родичів за кордоном, пишіть їм коротко й поважно, а їхні дані додавайте в дерево лише за згодою; докладніше — у статті приватність родинного дерева.
Часті запитання
Чи безкоштовні канадські й американські бази? База Фонду Статуї Свободи безкоштовна. Бази Бібліотеки й архіву Канади відкриті на сайті архіву, а канадські списки пасажирів є й на FamilySearch з безкоштовною реєстрацією. Генеалогічна програма USCIS платна, а за копії документів установи можуть брати окрему плату.
Що робити, якщо предка немає в базі прибулих? Спробуйте інші написання, пошук за назвою судна й приблизною датою, а також порти сусідньої країни: частина переселенців до Канади прибувала через Нью-Йорк та інші порти США, і такі списки архів Канади теж зберігає.
Чи можна знайти, звідки саме виїхав предок? Часто так: місце походження записували в гамбурзьких списках емігрантів, а відомості про місце народження можуть бути в справах про громадянство й натуралізацію, які видають імміграційні служби.
Чи потрібно знати англійську? Бази й довідки англомовні, але для пошуку досить знати назви полів і перевіряти варіанти написання імен.
Пошук емігрантів — одна гілка ширшого дослідження. Загальний маршрут, від домашніх документів до архівів, описано в статті як дослідити свій родовід в Україні.
Перевірено станом на 18 листопада 2026 року. Адреси баз, умови доступу й вартість послуг звіряйте на сайтах установ перед зверненням.
