Поділіться цим матеріалом
У відкритому родинному дереві про живих людей варто показувати мінімум: ім’я та ким людина доводиться іншим, без дат народження, адрес, контактів, номерів документів і фото без згоди. Про померлих можна розповідати більше, але чутливі факти біографії, як-от хвороби, усиновлення, судимості чи репресії, публікують лише після розмови з родиною. Нижче — таблиця, що можна показувати про живих і померлих, і чек-лист: як перевірити приватність родинного дерева, перш ніж його відкрити.
Ця стаття пояснює загальні принципи й не є юридичною консультацією. Якщо йдеться про спір чи вимогу з боку родича, зверніться до юриста.
Чому дерево — це персональні дані
Окремо ім’я чи рік народження здаються дрібницею. Але дерево поєднує їх в одному місці: ім’я, дату й місце народження, імена батьків, дівоче прізвище матері, зв’язки з іншими людьми. Такий набір дозволяє точно встановити особу, а іноді й видати себе за неї.
В Україні обробку персональних даних регулює Закон «Про захист персональних даних». Його стаття 2 називає персональними даними відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Сторінка «Права суб’єкта персональних даних» на сайті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини перелічує, з посиланням на статтю 8 закону, права людини щодо її даних, зокрема відкликати згоду на обробку й пред’являти вимогу щодо зміни або знищення своїх даних, якщо вони обробляються незаконно чи є недостовірними. Водночас частина 2 статті 25 закону дозволяє фізичній особі обробляти дані виключно для особистих чи побутових потреб без застосування його положень. Чи вважатиметься такою потребою дерево, відкрите за публічним посиланням, закон прямо не уточнює. Практичне правило простіше: про живу людину публікуйте тільки те, на що вона сама погодилася.
Великі генеалогічні сервіси теж обережні з живими. Наприклад, у довідці FamilySearch сказано, що інформацію про живу особу в дереві бачить і змінює лише той користувач, який її вніс.
Що публікувати про живих і померлих: таблиця
| Дані | Живі родичі | Померлі родичі |
|---|---|---|
| Ім’я та прізвище | так, якщо людина не проти | так |
| Дівоче прізвище | за згодою | так |
| Рік народження | краще ні | так |
| Повна дата народження | ні | за рішенням родини |
| Теперішнє місто, адреса | ні | історичні місця проживання — так |
| Телефон, email, соцмережі | ні | ні |
| Номери документів (паспорт, ІПН, свідоцтва) | ні | ні, на сканах номери закривайте |
| Фото | тільки за згодою | краще погодити з найближчими родичами |
| Здоров’я, причина смерті | ні | обережно, після розмови з родиною |
| Усиновлення, позашлюбне народження, розлучення | ні без згоди | обережно |
| Судимості, репресії, депортації | ні без згоди | після розмови з родиною |
| Віра, національність, погляди | ні без згоди | за рішенням родини |
| Військова служба | ні: звання, частина, місце служби | загиблих захисників і захисниць — за рішенням родини |
Таблиця — орієнтир, а остаточне рішення про кожну людину ухвалюєте ви разом із тими, кого це стосується. Згода має бути справжньою: у рекомендаціях, оприлюднених на сайті Уповноваженого, сказано, що згода має бути добровільною, поінформованою, конкретною та однозначною. Для родини це означає просте запитання: «Я хочу показати дерево родичам за посиланням. Твоє ім’я там буде видно. Ти не проти?»
Діти в дереві
Дітей у публічному дереві достатньо позначити ім’ям. Їхні дати народження, школу, місто й фото в описах та біографіях не згадуйте.
Ті самі рекомендації на сайті Уповноваженого, адресовані медіа, кажуть, що публікація фото й відео з дітьми допускається лише у виключних випадках і за згодою законного представника, наданою заздалегідь. У родинному дереві немає причин бути менш обережними, ніж редакція. Якщо дерево робите разом із дитиною для школи, подивіться окремі поради в статті як зробити родинне дерево для школи.
Родичі, які служать, і родини загиблих
У тих самих рекомендаціях члени родин військовослужбовців названі особами підвищеного ризику, а в розділі про військових і їхні родини сказано, що поширення інформації про родинні зв’язки не допускається. Публічне дерево показує саме зв’язки. Тому, якщо хтось із родини зараз служить, обговоріть з ним, чи варто взагалі відкривати дерево, або тримайте його приватним.
Для загиблих захисників і захисниць діють ті самі правила дерева, що й для всіх. Що розповісти про службу, а що залишити в родині, вирішують найближчі. Біографію загиблого зручніше вести на окремій сторінці пам’яті, де родина сама обирає, які деталі показати. Як її написати, ми пояснюємо в статті як написати біографію для сторінки пам’яті.
Фото й документи перед публікацією
Скани документів. Свідоцтва, паспорти й довідки містять номери й адреси. Перед тим як показувати скан, закрийте їх на копії. Оригінал не правте.
Старі фото. На груповому знімку можуть бути живі люди, які не знають про дерево. Якщо сумніваєтеся, оберіть для публікації фрагмент з потрібною людиною. Як підписати й описати старі фото, ми розповідаємо в статті як підписувати старі фотографії.
Свіжі фото. Сучасні файли з телефона зберігають місце зйомки. Рекомендації на сайті Уповноваженого радять видаляти метадані з геолокацією та EXIF перед публікацією.
Окремо подумайте про сторінку пам’яті, якщо до неї веде металева табличка з QR-кодом на пам’ятнику: таку сторінку відкриє кожен, хто відсканує код біля могили. Тому в біографії й під фото краще обійтися без даних живих родичів і подробиць, які родина не хоче показувати стороннім.
Як це влаштовано в Inheart
Приватність родинного дерева в Inheart налаштовано так:
- Нове дерево приватне. Його бачить тільки власник, доки сам не вирішить зробити дерево публічним.
- Поділитися — означає відкрити публічне посилання. З публічного дерева можна перейти на сторінки пам’яті померлих родичів.
- Про живих стороннім видно тільки ім’я та лінії зв’язків. Роки й фото живих родичів у публічному дереві приховані.
- Редагує тільки власник. Інші люди не можуть змінити чи доповнити дерево.
- Дерев може бути кілька. Наприклад, окреме дерево для роду, який ви досліджуєте.
Оскільки ім’я живого родича в публічному дереві видно, запитайте згоди, перш ніж ділитися посиланням. Як скласти саме дерево, читайте в статті як скласти родинне дерево.

Якщо родич не хоче з’являтися в дереві
Так буває: людина не хоче, щоб її ім’я бачили сторонні, або має складні стосунки з частиною родини. Це її право, і сперечатися немає сенсу.
- Запитайте, що саме турбує. Іноді людина проти фото, а ім’я в приватному дереві її не бентежить. Іноді вона не хоче, щоб її бачили певні родичі.
- Запропонуйте варіанти. Тримати дерево приватним; не додавати людину зовсім; залишити її в дереві, але не ділитися посиланням.
- Якщо посиланням уже поділилися, не пересилайте його далі, доки не домовитеся, і змініть дані про цю людину так, як вона просить.
- Запишіть домовленість. Через рік ви можете забути, хто про що просив.
Нагадаємо, що серед прав людини щодо її персональних даних є право відкликати згоду. Якщо родич колись погодився, а потім передумав, вважайте, що згоди немає.
Окремий випадок — родичі, з якими немає зв’язку, і складні історії: другі шлюби, невідомий батько, усиновлення. Як позначати їх у дереві делікатно, ми розбираємо в статті складна сім’я в родинному дереві.
Про померлих родичів зазвичай можна розповісти більше, ніж показує картка в дереві, якщо з цим згодні найближчі. Таку історію з фото й біографією зручно вести на сторінці пам’яті: спогади інших людей з’являються на ній лише після вашого схвалення.
Поширені помилки
- Відкрити дерево «на хвилинку». Посилання можуть переслати далі, і контролювати це вже важко.
- Згода одного за всіх. Мама погодилася, а її брат — ні. Питайте кожного дорослого окремо.
- Чутливе в біографії. Причину смерті чи судимість в описі на сторінці пам’яті може прочитати кожен, кому ви надішлете посилання.
- Номери документів на сканах. Закривайте їх ще до того, як завантажуєте файл.
- Помилки, видані за факти. Неправильна дата чи хибний зв’язок у публічному дереві поширюються далі. Як їх уникнути, ми розповідаємо в статті помилки при складанні родинного дерева.
Чек-лист перед публікацією дерева
Пройдіть його щоразу, коли збираєтеся поділитися деревом:
- Кожен дорослий живий родич, чиє ім’я буде видно, знає про це і не проти.
- Діти позначені тільки ім’ям, без подробиць в описах.
- Родичі, які зараз служать, погодилися на публічне дерево, або дерево залишається приватним.
- У біографіях і описах немає здоров’я, судимостей, усиновлення та інших чутливих фактів без згоди родини.
- На сканах документів закриті номери й адреси.
- З фото прибрано геолокацію.
- Дати й зв’язки перевірені, дублікатів немає.
- Ви знаєте, кому надсилаєте посилання.
Збережіть чек-лист разом з іншими матеріалами родини, як ми радимо в статті як створити сімейний архів.
Часті запитання
Чи можна додати живого родича в приватне дерево без його згоди? Приватне дерево бачите тільки ви, тому ризик для людини менший. Проте якщо колись захочете ним поділитися, згоду однаково доведеться запитати. Простіше зробити це одразу.
Що бачать сторонні в публічному дереві Inheart про живих родичів? Тільки ім’я та лінії зв’язків. Роки й фото живих родичів приховані.
Чи треба питати дозволу, щоб писати про померлого прадіда? Про давно померлих предків зазвичай пишуть вільно. Якщо ж людина померла нещодавно або в її історії є чутливі сторінки, погодьте текст і фото з її найближчими родичами.
Що робити, якщо мене додали в чуже дерево без згоди? Почніть з розмови з власником дерева й попросіть прибрати чи змінити те, що вам не подобається. Серед прав, які перелічує сторінка Уповноваженого, є право звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або до суду. Перш ніж це робити, порадьтеся з юристом.
Перевірено станом на 18 листопада 2026 року. Щоб перевірити ще й точність дерева, переходьте до статті помилки при складанні родинного дерева, а якщо тільки починаєте — до покрокової інструкції як скласти родинне дерево.
