Поділіться цим матеріалом
Щоб знайти село предків в архіві, крім сучасної назви, треба знати три речі на рік події: як воно тоді називалося, до якої губернії й повіту (а пізніше округи, району чи області) належало і до якої церковної парафії ходили його мешканці. Архівні описи складені за тодішніми назвами й адміністративними одиницями, тому без цього пошук часто нічого не дає. Старі назви сіл і належність встановлюють за документами родини, довідниками, каталогами архівів і картами, а потім уже шукають метричні книги та актові записи. Нижче — як змінювався поділ і як встановити адресу села на будь-який рік, зокрема коли родина переїжджала.
Чому без старої назви архів «не бачить» село
Метрична книга 1905 року описана в архіві як книга церкви конкретного села конкретного повіту і губернії, у тодішньому написанні. Якщо село відтоді перейменували, об’єднали з сусіднім або перевели в іншу область, сучасна назва в описі не трапиться. FamilySearch у порадах щодо українських земель ставить цей крок першим: знайти населений пункт предків у довіднику й розібратися, до яких адміністративних одиниць він належав у різні часи.
Друга причина — пошукові інструменти. Міжархівний пошуковий портал шукає за назвами фондів, анотаціями, заголовками справ і покажчиками, тому вводити туди треба ту форму назви, яка стоїть у заголовку справи. Як ним користуватися, ми пояснили в статті про Міжархівний пошуковий портал.
Як змінювався адміністративний поділ
Для земель, які до 1917 року були в Російській імперії, а з початку 1920-х — у складі УСРР (Наддніпрянщина, Слобожанщина, Південь, Східна Волинь), основна схема така.
| Період | Одиниці поділу | Що важливо для пошуку |
|---|---|---|
| до 1923 року | губернія — повіт — волость | у метриках і ревізьких казках село вказане з повітом і губернією |
| з 12 квітня 1923 року | губернія — округа — район | волості й повіти замінено районами та округами |
| з 1 серпня 1925 року | округа — район | губернії скасовано |
| з 15 вересня 1930 року | район | округи скасовано, лишився поділ лише на райони |
| з 27 лютого 1932 року | область — район | райони згруповано в п’ять перших областей; надалі кількість і межі областей змінювалися |
| з липня 2020 року | область — новий район — громада | постановою Верховної Ради від 17 липня 2020 року утворено 136 районів, 490 попередніх ліквідовано |
Дати 1923–1932 років подано за цифровим атласом MAPA Українського наукового інституту Гарвардського університету, де є й карта адмінподілу на березень 1932 року з описом реформ 1930 і 1932 років; заміну схеми «губернія — повіт — волость» на «губернія — округа — район» описує, зокрема, дослідження реформи 1923 року на Поділлі. Про районну реформу 2020 року — у повідомленні уряду.
Західні землі в цей час перебували в інших державах з власним адміністративним поділом, і схема з таблиці до них не застосовується. Галичина з 1772 року належала Австрійській, згодом Австро-Угорській монархії, а з 1919 року опинилася під владою Польщі; Західна Волинь після Ризького миру 1921 року також відійшла до Польщі. Буковина з 1774 року була у складі Австрії, а з кінця 1918 року — під владою Румунії. Закарпаття століттями належало Угорщині, з 1919 року входило до Чехословаччини, а в 1938–1939 роках його окупувала Угорщина, яка утримувала край до 1944 року. До складу УРСР Галичина і Західна Волинь увійшли 1939 року, Північна Буковина — 1940-го, Закарпаття — 1945-го. Документи цих земель вели іншими мовами, і частина записів зберігається за кордоном. FamilySearch зазначає, наприклад, що польський архів AGAD має записи міст східних теренів Польщі, які після Другої світової увійшли до складу України. Якщо ваші предки з цих земель, зверніть увагу й на статтю українські предки за кордоном.
Окремо пам’ятайте про перейменування. Старі назви сіл і міст змінювали в різні десятиліття, зокрема 19 вересня 2024 року Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування понад 300 населених пунктів. Тож навіть назва з документа 2000-х років може вже не збігатися з сучасною.
Крок 1. Зберіть усі назви, під якими село згадується
Старі назви сіл часто зберігаються в родинних паперах, тому почніть з того, що є в родині, і випишіть кожну форму окремо, з роком і джерелом:
- назва в документах різних років: свідоцтва, трудові книжки, військові документи;
- як село називали старші родичі, зокрема неофіційні назви кутків і хуторів (запитання для такої розмови — у статті які запитання поставити бабусі й дідусю);
- написи на звороті фотографій і адреси на конвертах;
- назва в іншій мові документа: польській, російській, німецькій.
Назви сіл, як і прізвища, змінювали написання залежно від мови документа; принципи ті самі, що в статті варіанти написання прізвища в документах. Для Галичини FamilySearch окремо попереджає, що для пошуку в оцифрованих львівських колекціях потрібно знати, як назва населеного пункту пишеться українською, навіть якщо в документах вона польська.
Крок 2. Встановіть належність на потрібний рік
Тепер для кожного року події, яка вас цікавить, визначте адміністративну адресу села.
- Сучасна адреса. Область, район, громада. Від неї зазвичай залежить, у якому державному архіві області лежать документи XX століття.
- Адреса до 1923 року. Губернія, повіт, волость. Її шукають у дореволюційних довідниках населених пунктів, у каталогах метричних книг центральних історичних архівів і в переліках фондів обласних архівів. Огляд установ — у статті архіви України для пошуку предків.
- Адреса 1920–1930-х років. Округа і район, сільрада. Вона потрібна для актових записів, погосподарських книг і документів колгоспів.
- Для західних областей — адреса в тодішній державі: повіт, громада, парафія. Гід zaxid.net серед допоміжних джерел радить польський «Słownik geograficzny» — ресурс, де можна знайти відомості про населені пункти.
Пам’ятайте, що межі областей змінювалися і після 1932 року. Якщо село тепер у сусідній області, частина його документів може лежати в архіві тієї області, до якої воно належало раніше.
Крок 3. Визначте парафію і сільраду
До 1920-х років народження, шлюби й смерті реєструвала церква, і запис лежить там, де був храм. Мале село без власної церкви належало до парафії в сусідньому, а в одному селі могли бути парафії різних конфесій. Тому для кожного села запишіть:
- до якої парафії (або кількох) належали мешканці в потрібні роки;
- якої конфесії була ваша родина;
- до якої сільради село належало в 1920–1940-х роках.
Перелік парафій із селами, які до них належали, часто є в описах фондів метричних книг. Як влаштовані ці книги, ми розповіли в матеріалі метричні книги, а як читати архівний шифр — у статті фонд, опис, справа.
Крок 4. Перевірте на старих картах
Карти допомагають у трьох випадках: коли село зникло або злилося з іншим, коли біля вашого села було кілька однойменних і коли треба зрозуміти, до якої церкви було ближче ходити.

- Карти адмінподілу. Атлас MAPA HURI показує межі районів і округ на конкретні дати, як-от поділ УСРР на березень 1932 року. Так видно, до якого району село належало саме тоді.
- Топографічні карти XIX — першої половини XX століття. На військових картах різних держав позначено села, хутори й церкви, яких тепер може не бути. Шукайте оцифровані карти у фондах бібліотек і на картографічних порталах; звертайте увагу на рік зйомки.
- Сучасна карта поруч зі старою. Порівняйте розташування річок, доріг і сусідніх сіл: так легше впізнати перейменоване чи об’єднане село і звірити старі назви сіл із сучасними.
Частину оцифрованих архівних матеріалів, зокрема карт і описів, можна переглянути онлайн; що саме доступно, ми зібрали в огляді цифрові архіви України онлайн.
Стара карта знадобиться і тоді, коли ви шукаєте сільський цвинтар, де могли поховати предків. Якщо могилу вдалося знайти, на пам’ятник можна прикріпити QR-табличку, яка відкриває сторінку пам’яті з історією предка та місць, де він жив.
Якщо предки переїжджали
Переїзди трапляються в історії багатьох родин: на заробітки, на нові землі, через голод, війни, депортації чи роботу. Кожне місце проживання — окрема адреса і, можливо, окремий архів.
| Що відомо | Як знайти попереднє місце |
|---|---|
| родина жила в місті з 1950-х | трудові книжки, особові справи на підприємстві, записи про шлюб у місті |
| дід народився «десь на Полтавщині» | місце народження в його свідоцтві про смерть чи військових документах |
| сім’ю переселили в 1940-х | документи про переселення в державних архівах; запитайте про них в архіві області вибуття |
| прабабуся «прийшла заміж із сусіднього повіту» | запис про шлюб у парафії нареченої |
Для кожного переїзду визначте рік, місце вибуття й місце прибуття. Документи до переїзду шукайте за старою адресою, після — за новою. Якщо одна з адрес тепер на тимчасово окупованій території, перегляньте нашу статтю родовід, коли документи з окупованої території недоступні.
Приклад: одне село, чотири адреси
Село N умовне, назви одиниць подано схематично.
| Рік події | Як село називалося | Адміністративна адреса | Де шукати |
|---|---|---|---|
| 1902, хрещення прадіда | N (стара назва) | губернія, повіт, волость; парафія в сусідньому селі M | метрична книга парафії M у державному архіві області або в центральному історичному архіві |
| 1928, шлюб прадіда | N | округа, район, сільрада | актовий запис у державному архіві області |
| 1947, склад сім’ї | N (нова назва) | область, район, сільрада | погосподарська книга сільради, державний архів області |
| 2026, пошук | нова назва після 2024 року | область, новий район, громада | сучасна адреса для запитів до ДРАЦС і архіву |
Одне й те саме село в різні роки має різну адресу, і кожна веде до свого джерела. Коли адреси на всі роки зібрано, пошук документів стає технічною справою.
Карта походження родини
Коли адрес кілька, корисно звести їх на одній карті: позначте всі села й міста, де жили предки, з роками і стрілками переїздів. Таку карту можна вести на папері чи в будь-якому картографічному сервісі. Вона показує, які архіви вам потрібні, і часто підказує, де шукати далі: якщо три гілки роду жили в сусідніх селах, четверту варто спершу шукати поблизу.
Людей і зв’язки між ними зручно тримати окремо, у родинному дереві: у картці кожного родича можна вказати роки життя, а місце народження занотувати в біографії на сторінці пам’яті, якщо людини вже немає. Так дерево і карта доповнюють одне одного. Ширший план дослідження — у головному гіді як дослідити свій родовід.
Для предка, який народився в одному селі, а похований в іншому, на сторінці пам’яті можна описати весь його шлях зі старими й новими назвами місць і додати фото звідти. Так рідні бачитимуть, звідки походить родина.
Поширені помилки
- Шукати за сучасною назвою. Спершу з’ясуйте старі назви сіл, де жила родина, і їхню належність на рік події.
- Шукати в архіві тієї області, де село зараз. Для частини періодів документи можуть бути в архіві сусідньої області.
- Плутати однойменні села. У межах однієї губернії могли бути кілька сіл з однаковою назвою; розрізняйте їх за повітом, волостю і парафією.
- Шукати метричні книги в селі, де не було церкви. Запис лежить у книзі парафії, до якої село належало.
- Ігнорувати хутори. Хутір інколи окремо в документах не згадується, і його мешканців записували разом із селом чи парафією.
Якщо документів немає зовсім, почніть із місця за схемою зі статті як знайти предків без документів.
Часті запитання
Як дізнатися, до якої губернії належало село? Знайдіть його в дореволюційних документах родини або в каталогах метричних книг архівів, де села згруповано за губерніями й повітами. Для перевірки звіряйте належність на картах адмінподілу.
Що робити, якщо села більше не існує? Шукайте його на старих топографічних картах і в описах фондів сільрад та парафій. Документи зниклого села зазвичай лежать у тому самому архіві, що й документи сусідніх.
Чи впливає районна реформа 2020 року на пошук в архівах? Для документів XIX — XX століть важливіша стара належність. Сучасна адреса потрібна, щоб визначити, до якого державного архіву області і до якого відділу ДРАЦС звертатися сьогодні.
Де шукати документи, якщо село в Галичині? У державному архіві області, де тепер село, у Центральному державному історичному архіві у Львові, а частину записів — у польських архівах. Знадобиться і українська, і польська форма назви.
Перевірено станом на 18 листопада 2026 року. Наступний крок — знайти архів і фонд для кожної адреси за статтею архіви України для пошуку предків.
