Поділіться цим матеріалом
Родинне дерево для дітей — це малюнок, де кожна людина з родини має свій листочок, а гілки показують, хто чий син чи донька. Пояснювати його найпростіше від самої дитини: «ось ти, над тобою мама й тато, а над ними — їхні мама й тато, тобто твої бабусі й дідусі». Нижче — прості слова про покоління, приклад дерева на три покоління та ідеї, як намалювати його разом.
Що таке родинне дерево: пояснення для дитини
Дитині не потрібні терміни «висхідна лінія» чи «родовід». Достатньо кількох простих думок, які можна повторювати й доповнювати з віком.
- У кожної людини є своє місце. Мама, тато, бабуся, дід, брат, тітка — кожен має свій листочок.
- Гілки показують, хто з ким пов’язаний. Лінія від бабусі до мами означає, що мама — бабусина донька.
- Дерево росте. Коли народжується нова дитина в родині, на дереві з’являється новий листочок. Коли дізнаємося ім’я прадіда, теж додаємо.
- У дереві є й ті, кого вже немає. Вони залишаються частиною родини, навіть якщо дитина їх не застала.
Орієнтовно для малюків трьох-п’яти років вистачає двох поколінь: «я, мама, тато, бабуся, дідусь». Молодші школярі вже розуміють, що в кожного з батьків є свої батьки, і можуть порахувати, скільки в них бабусь і дідусів. Старші діти із задоволенням розбираються, хто такі двоюрідні брати й сестри і як усіх родичів називають, — для цього є таблиця хто кому доводиться.
Ставте запитання, які дитина може розгадати сама: «Як ти думаєш, чия донька твоя мама?», «А хто мама твого тата?» Так пояснення перетворюється на гру.
Як розповісти дитині про покоління
Слово «покоління» абстрактне, тому його краще показати.
Сходинки. Намалюйте драбину. Перша сходинка — дитина та її брати й сестри. Друга — мама й тато. Третя — бабусі й дідусі. Четверта — прабабусі й прадіди. «Покоління — це одна сходинка. Люди на одній сходинці приблизно одного віку».
Рахунок. У дитини двоє батьків. У кожного з них теж двоє батьків, тож бабусь і дідусів разом четверо. Прабабусь і прадідів уже восьмеро. Діти часто дивуються, як швидко зростає число, і самі просять рахувати далі.
Фото в ряд. Розкладіть на столі фото дитини, когось із батьків і бабусі чи дідуся в однаковому віці, наприклад шкільні. «Подивись, це мама в першому класі, а це бабуся, коли була такою, як ти». Порівняння одягу й іграшок пояснює зміну часу краще за слова.
Історії «коли я був маленьким». Попросіть бабусю розповісти, у що вона гралася і як ходила до школи. Покоління стає живим, коли за ним є історія. Добрі запитання для такої розмови зібрано в статті які запитання поставити бабусі й дідусю про родину.
Приклад: дерево Соломії на три покоління
Родина нижче вигадана, збіги з реальними людьми випадкові. Читайте дерево знизу вгору, від Соломії:
- Третя сходинка — бабусі й дідусі: Галина й Степан (мамині батьки), Ніна й Олег (татові батьки).
- Друга сходинка — батьки: мама Ірина і тато Андрій.
- Перша сходинка — діти: Соломія та її молодший брат Тарас.
Соломія знає всіх, крім дідуся Олега: він помер до її народження. Проте Олег теж є в дереві, і поруч із його ім’ям мама намалювала зірочку. Тарас — брат Соломії, тому він стоїть на тій самій сходинці.
На такому дереві добре видно головне. У Соломії дві гілки: мамина й татова. Бабуся Галина та бабуся Ніна між собою не родички, їх поєднує лише те, що їхні діти одружилися: одна одній вони свахи. А Тарас і Соломія мають однакових бабусь і дідусів.
Для першого дерева трьох поколінь досить. Якщо дитина захоче йти далі, разом розпитайте старших про прабабусь і прадідів і додайте четверту сходинку.
Дорослим на замітку: якщо родина буває на могилі дідуся чи прадіда в поминальні дні, на пам’ятник можна прикріпити металеву табличку з QR-кодом. Вона відкриває сторінку пам’яті з фото й історією людини, і дитина зможе побачити, про кого їй розповідали вдома.
Як зробити дерево разом: ідеї для творчості
FamilySearch у своїх порадах для дітей пропонує створити наочне родинне дерево з матеріалів на вибір дитини, записати інтерв’ю з бабусею й дідусем, відтворити старі фото й подивитися на мапі місця, де жили предки. Ось кілька ідей, які легко зробити вдома.
- Дерево з долоньок. Стовбур — обведена рука дитини, листя — відбитки долоньок родичів або вирізані листочки з іменами.
- Фото-дерево. Гілки малюєте на великому аркуші, а на них клеїте копії фото. Оригінали старих знімків не ріжте і не клейте: роздрукуйте копії.
- Дерево, що росте на стіні. Стовбур і гілки з паперу кріпляться до стіни чи дверей, а листочок з’являється щоразу, коли дитина дізнається нове ім’я.
- Альбом «Моя родина». На кожній сторінці одна людина: фото, ім’я, ким доводиться, одна історія про неї.
- Подорож мапою. Знайдіть на мапі місто чи село, звідки родом бабуся, і подивіться, як воно виглядає зараз.
Як намалювати акуратне дерево на папері, з розміткою під три й чотири покоління, ми розповімо в статті як намалювати родинне дерево.
Для дорослих: фото й історії родичів, яких уже немає, зібрані для альбому чи фото-дерева, можна зберегти й на сторінці пам’яті. Тоді до них легко повернутися, коли дитина знову спитає про прадіда чи бабусю.
Коли родина не схожа на малюнок з підручника
Класична схема «мама, тато, двоє бабусь і двоє дідусів» описує далеко не кожну родину. Дитину може виховувати один із батьків, бабуся чи опікуни, у родині можуть бути вітчим чи мачуха або зведені брати й сестри, дитина може бути усиновленою. Усе це звичайні родини, і дерево для них можна намалювати так само тепло: нехай дитина сама вирішить, кого вписати, а порожній листочок або коло близьких людей навколо неї замінять гілки там, де вони не підходять.

Як делікатно позначити в дереві другі шлюби, прийомних дітей і невідомого батька, ми пишемо в статті складна сім’я в родинному дереві.
Як говорити про тих, кого вже немає
Дитина часто питає про людину на старому фото, якої вона ніколи не бачила. Відповідайте просто й чесно, стільки, скільки дитина готова почути: «Це твій дідусь Олег, татів тато. Він помер ще до твого народження. Він любив риболовлю і навчив тата плавати». Одна тепла історія важить більше, ніж дата смерті.
Якщо в родині є загиблий захисник чи захисниця, дитина може пишатися цією людиною і бачити її у своєму дереві поруч з усіма. Як і скільки розповідати, вирішує родина.
Що не варто виносити в інтернет
Якщо хочеться поділитися дитячим деревом у соцмережах чи шкільному чаті, залиште на ньому тільки імена: без повних дат народження, назви школи, адреси й фото дітей. Що ще не варто публікувати про живих родичів і чому, ми розібрали в статті приватність родинного дерева.
Коли паперового дерева стає замало
Паперове дерево з часом мнеться, а нові імена на ньому вже ніде вмістити. Якщо дорослі в родині захочуть зберегти зібране, імена можна перенести в цифрове родинне дерево і поступово його доповнювати. Веде таке дерево дорослий: він додає родичів, а картки померлих може зв’язати з їхніми сторінками пам’яті, де зібрано фото й спогади. Нове дерево в Inheart приватне, його бачить тільки власник, доки сам не вирішить поділитися.
Часті запитання
З якого віку можна говорити з дитиною про родинне дерево? Почати можна, щойно дитина впізнає родичів на фото й називає їх. Спершу вистачає двох поколінь, а покоління й «сходинки» зазвичай стають цікавими ближче до шкільного віку.
Скільки поколінь малювати в першому дереві? Три: дитина, батьки, бабусі й дідусі. Цього досить, щоб побачити дві гілки родини, і схема ще поміщається на аркуші.
Що відповісти, якщо дитина питає про батька, якого не знає? Чесно і в міру віку: «Про нього ми знаємо мало», або те, що в родині вирішили розповідати. У дереві можна залишити порожній листочок або намалювати лише ту частину родини, з якою дитина росте.
Чи писати в дитячому дереві дати? Для малюків вистачає імен. Старшим дітям цікаво бачити роки народження бабусь і дідусів: так легше відчути, скільки часу минуло між поколіннями. У версії, яку показуєте стороннім, дати краще не ставити.
Якщо дерево потрібно для уроку, подивіться нашу інструкцію як зробити родинне дерево для школи, а дорослим, які захочуть скласти повне дерево родини, стане в пригоді стаття як скласти родинне дерево.
