Владислав був не просто командиром — він був справжнім лідером, за яким ішли з довірою і впевненістю. Попри свій молодий вік, він мав надзвичайну рішучість, холодний розум і ту врівноважену мудрість, яка рідко зустрічається навіть у досвідчених офіцерів. Його рішення завжди були виваженими, дії — чіткими, а серце — щирим і палким. Він не зупинявся на досягнутому: Владислава вже готували до посади командира роти — і він справді був готовий. Ми вірили в нього, бо він умів вести за собою і прикривати спини. Він залишиться назавжди з нами — у строю, у пам’яті, у нашому братстві назавжди.