Максим був надзвичайною людиною зважити про всіх піклувався, ніколи не боявся відповідальності був амбітним із не звичним складом розуму, був мужнім ніколи не втікав від проблем, завжди вислуховував давав поради підтримував був чуйним, ніколи не боявся бути собою. Завжди посміхався, мам дуже цікаве почуття гумору. Та гарну посмішку. Будував план на майбуття, знав чого хоче і завжди ішов до своєї мети. Любив тварини та понад усе мріяв про доньку. Максим, був тими кого не можливо за бути спогади із ними завжди не суть радість та залишаться на завжди в памʼяті. Постійно називав мене моє Серденько та Кохана дружина. Хоча Максима, не має фізично він на далі лишається для, мене частиною мого життя .
Місце народження
с. Великі Межиричі. Корецького району Рівеньської області.
Батьки
Мама-Мунтяну Людмила Всеволодівна Тато- Мунтяну Валерій Павлович
Дитинство
Зростав Максим разом із братами.
У дитинстві він був дуже активним, життєрадісним, із малих років — чуйним і турботливим.
Дитинство Максима минуло в селі Великі Межиричі Корецького району Рівненської області.
Юнацтво
Максим навчався у Велико
Межиріскій гімназії.
Пізніше переїхав до міста Луцьк.
Закінчував свою освіту у Луцькій школі 15.
Проживав у селі Тарасове.
Останні роки життя
Максим жив з посмішкою попри всі негаразди.
Завжди усміхнений і веселий, він дуже любив зустрічі з друзями та активне проведення часу.
Любив тварин і часто донатив у притулки для них.
Цікавився японською культурою,
любив переглядати аніме та мріяв піднятися на Еверест.
Хоча нас розділяла відстань, він завжди був поруч
і подарував мені найкращі роки життя.
Повномасштабне вторгнення
Добровільно розпочав службу у 2022 році.
«Я не можу спокійно сидіти вдома. Я маю бути там — захищати матір, свою дружину. Не зможу інакше. Ти не хвилюйся, кохана, я обовʼязково повернусь.»
Обіймав посаду:
Старший солдат, стрілець-радіотелефоніст 4-ї групи спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення
військової частини А-4100, 112 бригада, 11 ОБСП.
З 12.07.2022 р. по 27.12.2023 р.
брав активну участь у бойових діях на напрямках Миколаївської та Херсонської областей.
29.09.2023 р.
отримав нагороду «Золотий хрест».
Також був неодноразово відзначений подяками та грамотами — за високий професіоналізм, проявлений під час виконання службових обовʼязків, зразкову військову дисципліну, старанність і наполегливість.
З 2024 по 2025 рік
продовжував службу в Запорізькій області.
Був хорошим і вірним другом, побратимом. Завжди приходив усім на допомогу, проявляв мужність та сміливість під час виконання бойових завдань.
Був оптимістом по життю — цього в нього варто було вчитися кожному.
Свою роботу виконував відповідально та чітко. Навіть у найкритичніших ситуаціях залишався розсудливим і не втрачав самоконтролю.
Завжди був відважним і сміливим — ішов на всі найважчі завдання.
(Зі слів побратимів)

