Саша Фігурний — мій одногрупник (ми називали тебе «Фігура»), і хоча після університету ми зустрічалися нечасто, у студентські роки він був одним із тих, хто ненав’язливо, але дуже послідовно вчив нас життєвих принципів, дбати про своє здоров’я й поважати фізичну культуру. Мені випала честь бути ведучою на його незвичайному, автентичному українському весіллі — з єдиною умовою від Саші: усе має бути тільки українською. Таким я його й пам’ятатиму — чесним, справедливим, вимогливим до себе й до інших, зі своїми принципами, яких він не зраджував. Друже, ми пам’ятаємо тебе — у наших серцях, думках і спогадах. Вічна слава Герою.