Я вашу сім'ю знала до початку війни. Раз на місяць зустрічались у вас дома. Це завжди було затишно, тепло, позитивно. Коли почалось повномасштабне вторгнення, я дізналась, що ви пішли на захист країни. Тоді хотілось Вас і ваших побратимів підтримувати максимально по можливості. Ваші фотозвіти були завжди позитивні і сповнені надії. В нас виявились спільні знайомі, Ваш побратим -мій однокласник. Від нього я дізнавалась про ту мудрість і вміння проразувати все до дрібниць. Він і повідомив мені, що Ви загинули. В це не хотілося вірити і я 1000 раз перепитвла. Але... КМС , дякую Вам за захист і мужність! Дякую за шеврон, який Ви мені подарували. Я його так і називаю"шеврон КМСа" Вічна пам'ять🕯