Сашко… Чоловік моєї троюрідної сестри Оксанки. Завжди усміхнений, щирий, справедливий, цікавий співрозмовник. Безмежно любив Закарпаття. Особливо згадується моє весілля (червень 2006 року), на якому Сашко не був присутній, але була Оксанка (дружина) з батьками. Попри свою відсутність, він був з нами. Ажде через своїх друзів з Ужгорода, привітав мене з днем весілля шикарним букетом квітів. Цим жестом він ще раз довів, що йому не байдуже, він співпереживає, радіє разом з нами. Спочивай у мирі, наш Герою…