Саша пішов до війська 25 лютого 2022 року - в день мого народження :(
Перед цим він підготував укриття в нашому підвалі та заправив автомобіль.
Він провів кілька годин у черзі до військкомату, переживаючи, чи вистачить зброї для всіх бажаючих. Поряд з ним був наш старший син Віктор.
Олександр став одним з перших добровольців, які стали на захист нашої країни.
Разом з підрозділом 131 батальйону 112 бригади ТРО він боронив Україну на найскладніших ділянках фронту. Він захищав Київ та Київську область, виконував бойові завдання на Донецькому та Харківському напрямках. У травні - червні 2023 року проходив військовий вишкіл на полігоні в Німеччині.
Під час служби отримав кілька контузій.
3 січня 2024 року під час бойових дій на Бахмутському напрямку він зазнав поранення: вибухова травма та відкрита черепно-мозкова травма. Лікувався в госпіталі міста Кривий Ріг, а через три тижні знову повернувся до служби.
Процитую прес-службу 131 батальйону:
"У війську у Олександра був позивний «КМС» - скорочено від Кандидат в Майстри Спорту. І цей позивний він отримав не дарма, оскільки не зважаючи на вік, був міцним, фізично підготовленим та витривалим бійцем, справжнім козаком, лицарем честі, мужності і відваги! Міцним не тільки тілом, а і духом!
Якщо хтось скаже Вам, що не боявся на війні, він буде не до кінця відвертим, тому що на війні бояться всі і цей страх смерті іноді плавить людей, як вогонь плавить свічки. Справжня мужність - це усвідомлюючи небезпеку, попри страх, попри втому і непогоду виходити на «нуль» та виконувати свою роботу. Так от Олександр був саме таким! Будучи одним з найкращих фахівців саперної справи в підрозділі, регулярно очолював групи, які виконували бойові завдання безпосередньо на лінії боєзіткнення, а іноді і за нею… "