Дуже часто згадується образ Ростика.Без сліз не обійтися: немає нашої дитини. Ми рідко зустрічалися,бо жили не так близько,але спогади дуже приємні. Він завжди був добрим,спокійним,ніколи ні в чому не відмовляв. Ростик з радістю грався зі своїми меншими двоюрідними сестричкою та братиком, йому завжди було з ними цікаво. Він був першим помічником для бабусі. Дуже боляче і сумно. Війна забирає найкращих.