Тобі б ще жити і жити наш Сергійку, наш Сірко... Біль втрати ніколи не мине, бо ж обірвалося життя зовсім юного, сповненого надій і мрій юнака, справжнього і мужнього Воїна, люблячого сина, брата. Назавжди молодий, ти в нашій пам’яті залишишся життєрадісним, жартівливим, і водночас рішучим, відповідальним і трудолюбивим. Головна риса Сергія – це те, що він віддавався на 100 відсотків тій справі, якою займався. Викликало повагу ще до війни , його прагнення бути незалежним, самому заробляти на свої потреби і мрії. Ще зовсім юним поїхав на заробітки у Польщу, не сподобались умови роботи, швидко прийняв рішення і опинився в зовсім іншому місці, де і надалі працював. Як же не вистачатиме нашій країні таких молодих людей після війни, адже саме такі , як наш Сергій, могли б щось змінити на краще і розбудовувати державу! Саме такі як він, першими пішли на захист рідної домівки. Навіть у дитячих пустощах Сергійко був максималістом свого роду. Якщо кататися на велосипеді, то за день два з них мимоволі у грі поламати; якщо відправитись на риболовлю, то прийти із заплутаними вудочками. Якщо пустувати з братом, то видушити шибку у вікні… Таким ми будемо його пам’ятати: маленьким, пустотливим, кумедним. А ще назавжди закарбується в пам’яті розуміння того, що і воював Сергій також з повною віддачею. Адже звик все робити швидко, впевнено і так, як потрібно. Так як навчила і виховала його мама. Після контузії міг ще декілька днів лікуватися від ГРВІ у госпіталі, але сердився, що затримується, хотів швидше повернутися до побратимів. Відданий друг, більше переживав за товаришів, ніж за себе. У відпустці відвідував своїх побратимів у госпіталі, знайшов час побувати на могилах тих, хто загинув. Дуже болісно усвідомлювати, що після відпустки він повертався назад на війну, знаючи, що на нього може чекати, але ні на мить не вагався. Справжній чоловік, Воїн. І завжди беріг свою маму. Рідко щось розповідав про ті жахіття та смерті, що йому довелось побачити. Дорогий наш Сергійку, пам'ять про тебе назавжди у наших серцях. Ніколи не забудемо і ніколи не пробачимо мерзенному ворогу, який забрав тебе у нас. Спи спокійно Солдате, наш Герою….