Вірш написаний в знак пам'яті для світлого, щирого, талановитого завше усміхненого Володимира Федінчука! Барвисті квіти край могили, Та вічні зорі долілиць! За Батьківщину мене вбили, Я прагнув мирно в щасті жить. Не плач, матусю, не журися, Бо твої сльози-біль моя. Ти краще в небо подивися- На тих хмаринках десь і я. Ти знаєш, мамо, я все бачу, І чую рідний голос твій. Тепер я знаю, що це значить: Відсутність маминих обійм! Ти не хвилюйся, чуєш, нене?!- Я ж поміж янголів в раю. Ві сні прийду зновУ до тебе, Й зустрінем ранішню зорю. Автор- Наталія Шепеляєва. Володю, Твоє життя стало найвищою ціною за наш спокій! Так щемко, що Твій життєвий шлях був надзвичайно коротким, але Ти завше в наших серцях! Пробач, за все! Спочивай з миром! 🙏