Дитинство
Навчався у Бродецькій СЗШ I-III ст., Вінниччина (2000-2009 рр.).
Був активним, непосидючим, товариським. З дитинства любив активний відпочинок та спорт.
Батьки
Вірш мами Наталії, присвячений сину:
Вже рік, Грішуня… рік без тебе, сину…
Рік безнадії і надії на дива…
А див нема… Є лише те, що в серці,
Що в спогадах, в думках і в снах,
А також на твоїх світлинах…
Болить в мороз… Болить у спеку…
І, ніби, є з пір року лише дві:
Болючий лютий та пекучий, клятий серпень…
Цей рік злетів… І знову серпень…
День прапора… День незалежності тяжкі…
На домовині прапор в хату внесли…
І не на парад тоді зібралися усі …
Я в пам‘яті прокручую минулорічний день…
Що я могла тоді зробить для тебе, синку?
Лиш подумки тебе від куль закрити я могла.
Але ж, бувало, це мені вдавалось…
Ти сам казав, що диво рятувало вас…
В цей клятий день тебе я не закрила…
За що картаю досі себе я…
Тепер шукаю тебе між пташками,
Бо не знаю, якою прилинеш ти…
Тепер розглядаю тебе між зірками,
Бо не знаю якою всміхнешся ти…
І, ніби, зупинилось життя між стежками…
Бо не знаю, якою йшов би ти…
А ці дати з двадцятих чисел, ,
Виколупують рештки душі…
І тримаєшся, ніби, камінна,
А насправді, не знаю й сама, яка є..
Я пам‘ятаю ніжки твоі та долоньки:
В дитинстві - малесенькі, теплі, м‘які,
Приносили свіжозірвані квіти мені…
Я пам‘ятаю твоі натруджені руки:
сильні, в мозолях й міцні…
Я пам‘ятаю, як ти на футболі
бігав впевнено й швидко завжди.
Важка, синочку, буде Перемога…
Солона від сліз, занімівша від болю
І з присмаком крові й вогню…
І я не пробачу нікому, і я не пробачу ніколи,
За той біль, що під серцем носити до скону…
21.08.23 Мама, Рясна Наталія
Юнацтво
У 2009-2013 рр. навчався в Державному ВНЗ «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права» за спеціальністю "Розробка програмного забезпечення" та здобув кваліфікацію "технік-програміст ".
За 2013-2015 роки здобув другу спеціальність – «Комп‘ютерні науки» у Тернопільському національному економічному університеті.
Студентські часи
2015-2016 рр. - проходив строкову військову службу у в/ч 3027 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Спецпідрозділ "Барс".
Кар’єра
З 01.02.2017-24.02.2022 - працював водієм у ТОВ «Чиста вода», с.Мила, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл.
Останнім часом проживав у с.Гореничі Київської області.
Риболовля
З дитинства заховплювався риболовлею. Особливо любив зимову риболовлю.
Футбол
Займався футболом, був членом ФК «Чиста вода» та ФК "Бродецьке".
Історія кохання
У березні 2022 році Григорій планував одружитися зі своєю коханою Вікторією.
Повномасштабне вторгнення зруйнувало плани, але від своїх задумів закохані не відмовилися.
Вже 25 лютого Григорій і Вікторія одружилися.
У одній із відпусток, 25 липня 2022 року, пара взяла шлюб перед Богом. Вінчалися у Володимирському соборі у Києві.
Повномасштабне вторгнення
26 лютого 2022 року пішов добровільно у військомат.
Служив у 73 Морському Центрі Спеціальних операцій імені кошового отамана А.Головатого.
Брав участь у бойових діях у Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.
Героїчно загинув 21 серпня 2022 року під час бойового завдання поблизу с.Лимани Миколаївської області.
Побратими згадують Дока як надійного товариша та відважного побратима.
Футбольний турнір пам'яті Григорія Ніколайчука
Друзі Гріши започаткували традицію організовувати футбольний турнір пам'яті на його День народження - 13 жовтня.
Це день, коли його рідні та друзі збираються, діляться спогадами і грають у футбол. Проводять цей день так, як любив проводити Гріша.
Пам'ять про Грішу
Рідні та друзі Гріши несуть пам'ять про нього.
- Фото Григорія розміщено на Стіні пам'яті біля Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.
- Інформація про Захисника розміщена на платформі Меморіл: https://www.victims.memorial/people/grigoriy-nikolaichuk
- Дружина Вікторія брала участь у проекті "1000 картин дружин справжніх Героїв. Історії кохання". Вона намалювала картину у пам'ять про свого чоловіка та розповіла їх історію. Виставка картин пройшла у Києві, Кривому Розі (Дніпропетровська обл.), м.Сарни (Рівненська обл.) та м.Південне (Одеська обл.).
- У липні 2024 року в рідному селищі Григорія відкрили Сквер Янголів. Цей сквер - зона відпочинку для дітей та, одночасно, сквер у пам'ять про полеглих захисників смт.Бродецьке.
- У серпні 2024 року відео про Грішу показали на великих екранах м.Києва. зокрема ТРЦ Гулівер.
- В центрі Глуховецької ОТГ розміщено Алею, де, закрема, і портрет Гріши. Побратими встановили там прапор 73 МЦ ССО.
- У с.Лішня Тернопільської області розташований Храм-Пантеон у памʼять про загиблих у російсько-українській війні. Там будується великий меморіальний комплекс з іменами Героїв зі всієї України. На одній із дошок викарбувано імʼя Гріши.
- На стінах Бродецького ліцею, де навчався Григорій відкрито меморіальну дошку у памʼять про Героя.
- 25 лютого 2025 року у рамках проекту «Серце України» імʼя Гріши було викарбувано на великому екрані із серцем, що бʼється, у памʼять про тих, завдяки кому ми маємо можливість жити.
- 29-30 серпня 2025 року батьки та друзі Гріши взяли участь у Щорічному Всеукраїнському забігові «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Батьки взяли участь у забігах в м.Вінниця та у селищі Глухівці; друзі Віталій та Сергій - у м.Києві.
