Місце народження
Пінчук Олександр Мирославович позивний "Піня" народився 23.05.1996 року в м.Миколаїв
АТО
В 2019 році пішов на службу до Національної Гвардії України, отримав нагороду учасника АТО,мав великий бойовий досвід
Юнацтво
Саша любив грати на гітарі, він дуже гарно співав і завжди був душею компанії, вмів малювати Завжди був усміхненим, жартував Любив активне життя
Студентські часи
Після школи поступив до Одеського Державного університету внутрішніх справ, навчання давалося важко,не дивлячись ні на що Саша закінчив університет і отримав вищу освіту
Потім працював у поліції і вже згодом пішов до Національної Гвардії України
Діти
Саша дуже хотів дітей,ми з ним планували і мріяли що буде син і донечка і вони будуть копія Саша та нажаль не сталося клята війна все забрала
На руках Саша тримає донечку Анюти вони разом товаришували,навчались були як брат і сестра
Останні роки життя
Під час повномасштабного вторгнення Саша воював в лавах НГУ був бійцем 15ї окремої механізованої бригади Кара-Даг
Він боронив Миколаївську і Запорізьку області
У рідному Миколаєві Саша кулеметним вогнем знищив стрілка окупантів РФ на дистанції понад 1км
У 2023 році добровольцем пішов на Запорізький напрямок
Загинув Саша 8.07.2023 року під час штурму, прикриваючи собою побратимів
Бився з ворогом до останнього свого подиху, в нього влучив снайпер і потім закидали гранатами. Герою було 27 років
Мій Коханий був дуже сміливим ,турботливим, усміхненим, Мужнім Воїном
Ми з ним познайомилися випадково і це було кохання з першого погляду
Досі пам'ятаю його посмішку,великий букет і міцні обійми
Він вмів кохати по справжньому
Був найкращим колегою ,другом і товаришем
Він в кожного вклав свою частинку
