Колись у селі сидимо з ним увечері на лавочці. Хтось зателефонував, Вадим бере слухавку, каже: "З мачухою на лавочці сидимо". І сміється на всю вулицю."А з вас,-каже, -нічогенька мачуха була б". В дитинстві. То такий приколіст. Вова постійно в телефоні, а Вадим все на жартах. Почепить собаці банку до хвоста, той бігає,а він сміється. Сидимо в селі за столом,собаки під столом. Вадим кине їм щось,а вони рвуться. А він каже що то блохи їх кусають. Ой ,є що згадати! На ставку рибу ловив руками,без вудочки.Я сама бачила.Неймовірно! Вадим кидає на берег,а я збираю.Каже: "Дивись,щоб у воду не впала,а то кину тебе у воду,і будеш ловити".Та риба скаче ,а я бігаю.А дядько Сергій сміється.