Згадую, як я стою у них на позиції, кров ллється носом, голова тріщить, сіла в машину. Кажу, що все норм: вата є, вода є, все ок. Усі з хлопцями вже розмовляють; ага, всі – та не всі. Артемій вже присів допомагати і каже: «Я сам» «Артемій, що сам? Що я ватку не потримаю?!» А він: «Ну, потримаєте, але не будете.» Він щось там зі мною робив, витирав обличчя, нахилів голову. Чаклував, я думаю.)) Не відходив ні на секунду. Ну, він просто не відходив ніколи. - каже Оксана. "Було, що прийде, (а ми дрова заготовляли на зиму, ) а ми з дровами приїдемо, вивантажуємо, він такий: «Допомога треба?» «Синулька, та нє, все нормально, самі» «А може все-таки треба?» «Нє, все нормально», «Ладно, якщо що, я – в магазині») Ніколи не пройде повз, якщо бачить що треба допомогти" – каже Галина.