«Ага, прийшов, а я сік давлю з помідор, і такий топчеться на одному місті, я кажу: «Артеме, що?» «Та нічого» «Вам щось треба?» Тиша, тільки з ноги на ногу переступає. «Давай томату дам. Перець є, цибуля, що треба?» Відповідь – чеше лоб, одна рука на автоматі. «Та не знаю, а перець у вас є? Бо хлопці хотіли начинити..» Саша ледь не помер від сміху, говорить: « Артеме, ти чув що у тебе тьотя Галя питала?» І тут такі оченятка: «Ні, нічого не чув, бо дуже соромно…»