Батьки
Мама Рудань Ольга Володимирівна
Національна гвардія УкраїниДмитро Теліженко «Адам» Мій сину, моє світло, моя гордість… Ти був подарунком для світу й опорою для мене. Твоє серце билося за життя інших, ти рятував, не думаючи про себе. Ти жив чесно і відважно, і навіть смерть не змогла зламати твоєї сили. Ти — мій біль, мій гордий син і моя вічна любов.

Сильний, відважний, рішучий, який завжди йшов до своєї мети, вірний своїм принципам і завжди на позитиві.
Дорогий мій Дімочка, ти пішов від нас залишивши теплий і світлий спогад. Ти завжди був на позитиві,як би тобі не було тяжко. Дімаська ти любив життя,не боявся смерті,дивився їй в вічі з зброєю в руках. Я горжуся тобою, з тобою пов'язані тільки теплі, веселі моменти. Люблю тебе і буду пам'ятати вічно🙏
Дорогий мій внук Дімуля! Ти був і будеш в наших серцях назавжди. Сміливий, незламний, нескорений внук, син, воїн. Ми пишаємося тобою, гордимося. Але хотілося, щоб ти був живий. Любимо, пам'ятаємо. Низький уклін тобі, воїне. Царство небесне!

Ти був справжнім другом і братом. Завжди поруч, завжди щирий, завжди сильний. Твоя відвага та доброта назавжди залишаться у моєму серці. Мені неймовірно важко без тебе… Я часто згадую наші моменти, твій сміх, твій погляд, твою присутність поруч. Світла і вічна пам’ять Герою. 🕊️
Щирий та відвертий. Малий бешкетник, якого буду пам'ятати завжди... Відважний та хоробрий наш Герой...
Дімасік був добрим, позитивним, чуйним другом! Йому можна було завжди довіритись, покластися на нього, я вже мовчу про те, що від його жартів хохотали усі 😁 Він був дуже добрим, гарним сином для своїх батьків! Ніколи не забуду, як ми сиділи в пивному барі і Дімасік почав кидатися таранкою 😂😂😂 орали всі Дуже сумно, що його зараз з нами немає, нехай земля буде йому пухом Любимо, сумуємо і ніколи не забудемо 💔

Дмитрусику, мій рідний хлопчику, я в страшному сні не могла уявити, що буду писати слова-спогади про тебе, нашого живчика, нашого вогника, скільки в тобі поміщалося добра, світла, ніжності,вихованості, цього могло би вистачити на пару життів, а ти покинув нас так рано💔твій чорний гумор іноді лякав мене, але він став таким пророчим😢та в цьому був весь ти, смішний і серйозний одночасно, ти дуже швидко став дорослим чоловіком,взяв на свої плечі таку важливу і важку ношу,ти прийняв саме важливе рішення в своєму житті і ніхто не міг на це вплинути, і в цьому теж весь ти🤷🏻♀️я всім знайомим показувала твої фото, такого красеня, Воїна, гордість мене переповнювала, гордість і страх за тебе жили паралельно в моєму серці, а тепер залишається лише гордість і біль …… нам, твоїй родині з цією біллю жити все наше життя 💔💔💔😢😢скільки прекрасних слів можна написати про тебе, але всі і так знають, що ти був найкращим, найкращим сином, внуком, племінником, братом, другом, побратимом…. Саме страшне, це слово був💔😢тепер ти житимеш в наших серцях , душах, спогадах 😭💔💔люблю тебе до неба і назад, спочивай з миром, мій рідний Воїн, наш захисник, наш Герой, твоя війна закінчилась, вічна слава і вічна честь тобі, наш рідний хлопчику 💔💔💔💔навіки твоя тітонька
Ми навчались в одній школі. Діма був людиною, яка завжди посміхалась та жартувала. Завжди позитивний, веселий та дуже щирий. Залишились лише теплі спогади та біль в душі.

Мій Дмитрусику, моя душа, ти був найсвітлішою людиною, яку я знала, а знала я тебе дуже добре💔 Я завжди пишалась і пишаюсь по цей день, що саме ти був моїм братиком🫂 найкращим братом ever! Мені не вистачає слів, щоб описати твою хоробрість, мужність, відважність, твою доброту, жагу до життя, любов до близьких… В тебе завжди все було «хорошечно», хоча, насправді, я знала, що все не так, але ти намагався впевнити нас в зворотньому. Потрібно написати спогади? В мене з тобою їх дууууже багато і всі вони тільки хороші. Настільки хороші, що викликають лише посмішку, а іноді й заразний сміх🥹 Проте найкращі спогади з дитинства😇 Памʼятаю як на новий рік батьки тобі подарували іграшку «попугая», який повторював все, що йому казали, а ти закрився в кімнаті і вчив його «поганих слів»🤣, після чого я сказала, що попугай все розповість папі, що ти його навчив і ти дуже злякався 😅 Я можу писати і писати, але хай ці спогади залишаться зі мною😔 Мені дуже тебе не вистачає…..в нас стільки було планів на майбутнє, але одного дня вони всі рухнули з невимовним болем❤️🩹 Ти — наш Герой, а герої не вмирають🛡️ Світла та вічна памʼять тобі, мій рідненький ангел 🪽 Любитиму тебе до останнього свого подиху💔 P.s. «ти назавжди мій паєка, а я твоя бузука🤭» зрозуміють не всі, але це навіки наше❤️🩹
Дімчику, дуже шкода, що я була знайома з тобою так мало( За цей короткий проміжок часу я зрозуміла, який ти. В тобі були зібрані самі найкращі якості людини та чоловіка. Сміливість, щирість, доброта, гумор, відважність, повага та любов до людей…. Навіть за цей короткий проміжок часу нашого знайомства, в мене є з тобою спогади, які підіймають настрій і назавжди залишаться зі мною🫂💔 Спочивай з миром❤️🩹

Коханий… Ти був тим, хто ніколи не стояв осторонь, ти не чекав, що «хтось зробить» — ти діяв, коли було страшно — ти йшов уперед. У тобі жила неймовірна жага до життя, така сильна, що здавалося, саме про тебе й придумали ці слова. Ти вмів бачити світло навіть у найтемніші часи, жартувати коли боляче і підтримувати інших, навіть коли самому було важко. Ти не кричав про те який ти неймовірно хоробрий, але завжди доводив це вчинками, цим ти надихав і надихатимеш завжди. Ти був кмітливим, справжнім лідером, який не боявся брати все у свої руки. Твоя присутність надавала впевненості оточуючим, завжди давав відчуття надійності. Важко виділити один чи декілька спогадів, деякими здається ніколи не захочеться ділитись - залишити як найцінніше що маєш.. З тобою неможливо було сумувати, ти випромінював світло, з тобою було завжди тепло і радісно, не було відчуття часу, не було важливо де, оточуючі ставали сірим шумом, головне був поруч ТИ... Ти був завжди поруч, навіть будучи на відстані, твої слова підтримки я перечитую кожного дня, не можу згадати і дня щоб не переслуховувала голосові де ти щось розповідаєш і починаєш так щиро сміятись, посмішка автоматично мимоволі зʼявляється, а за нею біль.. Ти пішов, захищаючи нашу державу, але твоє світло залишилося — у кожній усмішці, у спогадах, у тій силі, яку ти передавав усім. Для мене назавжди ти залишишся людиною якою я безмежно кохаю, захоплююсь та надихаюсь, ти герой — людина, яка любила щиро, жила гідно і не зламалася ніколи.🛡️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Дімасік… Брат, досі не віриться, що тебе більше немає поруч. Ти завжди був тим, хто міг підтримати, вислухати, підбадьорити, коли іншим було важко. Ти ніколи не проходив повз — завжди знаходив слова, прості, але від серця. Твій сміх і твоя енергія були заразні. Ти вмів підняти настрій навіть тоді, коли, здавалося, вже немає сил усміхатись. І як же не вистачає тієї твоєї фрази: «Анекдот…» — після якої всі навколо вибухали сміхом, навіть коли було важко на душі. Ти був справжнім другом — не на словах, а по-справжньому. Стільки спогадів з тобою, що й життя не вистачить, аби їх усі згадати. Ти залишив після себе світло, і воно залишиться в кожному, хто тебе знав. Спочивай з миром, друже. Світла памʼять і вічна слава тобі 🕊️
Запишіть світлий і теплий спогад про людину і додайте фото до них. Допоможіть сім`ї зібрати всі спогади
Перший ряд з права
Назавжди в строю
Створіть сторінку памʼяті
для вашого близького безкоштовно
Фотографії, біографія, спогади рідних — все в одному місці.
Спогади, які варто зберегти