Наприкінці березня ми з тобою полетіли в Новий Орлеан — невелика подорож на вихідні. Ніколи б не подумала, що вона стане останньою нашою спільною мандрівкою. Саме ти подарувала мені інтерес до подорожей і пізнання світу. Завжди памʼятатиму, як ми їздили до Криму, святкували мої 16 років у Чернівцях, та ще десятки подорожей, які були вже пізніше. Я вдячна, що навіть коли ресурси були обмежені, ти все одно намагалася щось спланувати. Майже щовихідних у Києві ти вирушала в маленькі мандрівки… де тільки бралася в тобі ця енергія? Я щаслива людина, бо маю стільки прекрасних спогадів у своєму серці. Я дуже вдячна, що в мене була така мама, найкращий друг і підтримка. Дуже сумую і хочу, щоб усе було як раніше ❤️