Мій дорогий старший брат. З раннього дитинства був підтримкою та гарним прикладом. Турботливий, добрий, веселий. Всі літні канікули хотілось проводити разом з ним у бабусі в селі. Зазвичай так і було, наша бабуся була дуже турботливою і любила нас всіх однаково. Маючи власний магазин в дворі, ми часто цим користувалися і брали собі різні гадості, які нам не дозволяли їсти. Я пам’ятаю як сильно він любив карамельні цукерки палички, і завжди просив лише їх, зі смаком «Дюшес». Маленький пес Топік завжди був його вірним компаньйоном, він проводжав до школи, на дискотеку і так само зустрічав. Будучи зовсім маленькою і не розумію родинних звʼязків я казала, що вийду за Вітю заміж. Не розуміла чому мені це всі забороняли і сміялися з мене. В старшому віці наші стосунки залишалися такими ж теплими, Вітя ніколи не забував за своїх рідних, завжди приїжджав, телефонував і хвилювався. Особливо за свого маленького племінника, якого нажаль бачив лише раз. Я безмежно вдячна моєму брату за всі теплі моменти, за те що він був в моєму житті і тепер назавжди живе в моєму серці. Безмежно люблю і сумую.