Сторінки пам'яті
Як це працює
Вартість
Пошук сторінки
QR-код
Сторінки військовихГромадські меморіалиМеморіальні таблички
Для пресиКонтактиБлог
Inheart в соцмережах
Inheart
27I
1980
Петро Богдан — фото

Петро Зеновійович Богдан

04VII
2024

44-та окрема механізована бригада у складі ОСУВ "Хортиця"

Поділіться в соціальних мережах
ПозивнийҐоРДо
Посаданачальник медичного пункту

Біографія

Повномасштабне вторгнення

З початку повномасштабного вторгнення приєднався до сил оборони. В складі УДА брав участь у звільненні Харківщини у квітні-травні 2022 року. Згодом вступив до лав ЗСУ і був призначений начальником медичного пункту 2-го механізованого батальйону 44 Омбр у складі ОСУВ "Хортиця".

Поділіться в соціальних мережах

Медіа

Фотографії
Показати інші

Фото до спогаду. Автор: пес Алі

Всі кликали тебе Петро або ҐоРДо, а мені зручніше було казавти гав або виляти ховстом. З тобою, завжди було добре. Не знаю, як це пояснити. Просто коли ти поруч – все правильно. Ти ніколи не брехав і не прикидався, не робив вигляд. Що казав, те й робим. Тому я тобі вірив. Найбільше я любив наші ранкові пробіжки. Поки інші ще сопіли у спальниках, ми вже летіли лісом. Ми розганяли пташок, я мочив лапи в холодній росі, коли сонце тільки-тільки вилазило. Це було набагато кращим за будь-яку мʼяку теплу подушку. Завдяки тобі я хотів спробувати щось нове. Мені це подобалося – з тобою ніколи не було нудно. Тільки одним ти не ділився - чомусь ти не брав мене у ті свої поїздки... коли сідав у велику гучну машину – страшенно шумну, я її боявся – і їхав кудись на кілька днів. Я був готовий здолати свій страх, чесно. Готовий був скакати на ту броню, аби тільки бути поруч. Але ти, мабуть, думав, що мені краще тут. Що так безпечніше. Потім повертався – і знову все було добре. В холодну пору ти правда дивно поводився. Кожного ранку йшов купатися в Осколі. Надворі холод, а ти у воду... Я просто дивився здалеку і не розумів навіщо. Але одного разу подумав: в тебе шерсті менше і ти не мерзнеш то може і я не змерзну. Бо раз ти це робиш, значить воно того варте. Я таки поплавав. Після того купання ти зробив нам стейки. Цілі стейки! Один собі, другий мені. З розмарином і травами. Я ніколи не їв нічого смачнішого. Дякую тобі, ҐоРДо! з тобою життя мало смак. Ти був добрим. Ти не прикидався. Я все памʼятаю. Алі

пес Алі

пес

Поділитися
Фото до спогаду. Автор: Олег А

Друже Петрику, Маю честь знати тебе, бо не можу собі дозволити відчувати що ти споглядаєш на нас з висоти. Ти це світла та сильна особистість з прекрасним почуттям гумору. Чуйний та готовий допомогти. На тебе можна було покластися і знати що ти захистиш спину при потребі. Ти той хто любить свою батьківщину. Ти відкрив для мене цікаві місця та не боявся спробувати щось нове. Чого тільки варті наші зимові загартовування в озерах в вашому районі, походи в горах та поїздки до Криму. Особливо наші мовні пригоди в Севастопольських автобусах. Памятаю твої розповіді про роботу на швидкій допомозі. Тоді я зрозумів що ти загартований цим, сповнений оптимізму щодо життя. Твій неординарний погляд на речі дозволив мені поглянути під іншим кутом на цей наш світ. Традиції вашої родини - це така щемка частина того острівця українськості та традиційності яка допомагала відчувати себе в затишку та в чомусь такому рідному домашньому. Не зважаючи на відстань та роки що нас розділили, я вдячний тобі що ти вийшов на зв'язок за декілька місяців до свого переходу в інший світ. Ці миті цікавих розмов, обговорення сучасних літературних та кіно новин. Вони дають багато. Твої погляди на традиції, навіть у війську та при мінімальних побутових зручностях, вражали. Чомусь запамятася з шоломом в руках, в який ти компонував страви щоб зустріти Великдень.. Останній земний Великдень... До зустрічі друже.

Олег А

друг

Поділитися
Фото до спогаду. Автор: Сенюк Ігор, Світлана та Назар.

Петро завжди був відвертим і відкритим. Він ніколи не боявся відвертості – був сміливим у думках, прямим у вчинках і чесним у серці. Мабуть, тільки під час гри в «Мафію», яку ми іноді грали всі разом, він дозволяв собі трохи лукавства – але й тоді робив це майстерно. Петро був справжнім патріотом - своєї родини, українських звичаїв, рідної природи, культури і, звісно, України. Його повага до традицій була особливою. Якщо сорочка – то вишиванка. Якщо слово – то українське. Якщо коса – то справжня ручна. Якщо транспорт – то ровер. Йому це було до душі. Петро був чудовим батьком. Усі діти щиро його любили, бо він викликав у них довіру, дарував тепло і позитив. Пригадую, як я зі своєю сім’єю та родичами піднімався в гори. Петра там не було. Я ніс на плечах свого сина Назара – він тоді був зовсім малим. Назару почали пропонувати, щоб він трохи пішов на плечі до вуйка. Але Назар не хотів – він любив, коли його ніс я. Тому Назара почали вмовляти: «Дивись, вуйко здоровіший, вищий, міцний… хай тато відпочине». Врешті Назар погодився – але сказав: «Я знаю Петра. Він найсильніший!». Ми не відразу здогадалися, про кого йдеться, бо не всі там знали Петра. Думали: який Петро? Хто це? Назар пояснив – і потім доводив усім своїми щирими дитячими аргументами, чому саме він так вважає. Дякуємо Петру за те, що рятував людей і самовіддано боронив Україну у цій страшній війні. На жаль, ціною цієї боротьби стало його власне життя. Світла пам’ять Герою. Петро назавжди залишиться у нашій пам’яті та серцях!

Сенюк Ігор, Світлана та Назар.

Друзі

Поділитися

Друже, не можу змиритися і не можу говорити про тебе в минулому часі. Ти був, є і залишаєшся з нами — у пам’яті, у серці, у кожній миті, коли згадуємо школу, друзів, життя до війни. Ви були найсвітлішою родиною в 117-й: маленька Даринка з пустотливим вогником в очах, завжди усміхнений Стефчик, турботлива мама, яка завжди вас збирала до купи — і ти. Стриманий, надійний, справжній. Однокласник, друг, людина, на яку можна було покластися. Обіймаю, друже. Орли не падають на землю. Вони летять у небо. Тримай його над нами.

Юра Климпуш

однокласник

Поділитися

Кожен спогад додає щось своє

Можливо, ви пам'ятаєте момент, розмову чи історію, якої тут ще немає. Поділіться нею, якщо захочете.

Остання адреса

Лісова Кладовище, вулиця Крайня, 3, Київ, 02000

секція 13, ряд 10, місце 4

Назавжди в строю

Поділіться цією історією

з близькими у соціальних мережах

Створіть сторінку памʼяті

для вашого близького безкоштовно

Фотографії, біографія, спогади рідних — все в одному місці.

Спогади, які варто зберегти

Створити сторінку пам'ятіЗамовити qr-код

Inheart
memorial

Сервіс збереження
пам'яті

Як це працює

Вартість

Сторінки пам'яті

QR-код

Родинне дерево

Військовий меморіал

Меморіальні таблички

Для громад

Про нас

Партнерам

Блог

Для преси

Контакти

Red Dot Winner 2026

Inheart в соцмережах

Red Dot Winner 2026

нова традиція вшанування пам'яті ❋

нова традиція вшанування пам'яті ❋

нова традиція вшанування пам'яті ❋

нова традиція вшанування пам'яті ❋

нова традиція вшанування пам'яті ❋

нова традиція вшанування пам'яті ❋

нова традиція вшанування пам'яті ❋

нова традиція вшанування пам'яті ❋

© Inheart 2022-2026. Усі права захищено.

Політика cookies

Політика конфіденційності

дизайн