Поділіться цим матеріалом
Після того як тіло повертається додому, перед родиною постає організація прощання. І тут з’являються питання, на які ніхто не відповідає заздалегідь: хто за що платить, які документи потрібні й хто взагалі відповідає за організацію.
Поховання військовослужбовця — це відповідальність держави, а не гаманця родини, і в цій статті ми розбираємо, як це працює насправді: хто оплачує поховання військовослужбовця, які документи потрібні, що входить у військовий ритуал, що робити, якщо частина чи громада не виконує своєї частини, і чим відрізняється поховання того, хто помер не на фронті.
Це частина гіда Що робити після загибелі військового. Про те, як тіло повертається додому, — в окремій статті.
Хто оплачує поховання військовослужбовця
Коротка відповідь: держава — через три різні канали, які доповнюють один одного. Поховання військовослужбовця, який загинув під час служби, за законом є безоплатним для родини — але «безоплатним» означає не одну касу, а кілька різних джерел, і кожне закриває свою частину.
Військова частина. За Інструкцією про організацію поховання військовослужбовців частина безоплатно забезпечує: транспортування тіла до місця поховання, труну й похоронне приладдя, військову форму для поховання, військовий ритуал.
Місцева влада. Безоплатно виділяє місце на кладовищі (у багатьох громадах — на почесних секторах або Алеї Слави), організовує прощання в громаді. Багато громад мають власні порядки відшкодування ритуальних послуг — оплачують послуги ритуальної служби напряму, без грошей через руки родини.
Державні програми відшкодування. Якщо родина оплатила частину витрат сама — їх можна повернути. Для учасників бойових дій діє порядок безоплатного поховання за постановою КМУ № 1445: витрати покриваються з держбюджету на підставі договору-замовлення з ритуальною службою. Окремо сім’ям військовослужбовців передбачена допомога на поховання та компенсація витрат на ритуальні послуги й спорудження надгробків — конкретні суми й умови залежать від статусу загиблого й рішень вашої громади, тому перший дзвінок — у відділ соцзахисту вашої громади або в ТЦК.
Важливе правило: допомога на поховання — одноразова, і отримує її один заявник — той, хто фактично організував поховання і може підтвердити це документами. Тому зберігайте всі чеки й договори — навіть ті, що здаються дрібницею. Якщо все оплатили частина й громада — окрему компенсацію можуть не призначити, але власні додаткові витрати відшкодовуються в межах встановлених норм.
Про компенсацію витрат саме на пам’ятник — суми від 50 до 100 тисяч гривень залежно від громади — готуємо окрему статтю з таблицею по громадах
Що саме покривається, а що — ні
| Стаття витрат | Хто забезпечує | Родина платить? |
|---|---|---|
| Транспортування тіла додому | Військова частина | Ні |
| Труна, похоронне приладдя, форма | Військова частина | Ні |
| Місце на кладовищі | Місцева влада | Ні |
| Почесна варта, салют, оркестр | Гарнізон / ТЦК | Ні |
| Послуги ритуальної служби (копання, катафалк, вінки) | Громада за своїм порядком або відшкодування | Залежить від громади |
| Поминальний обід | — | Так |
| Пам’ятник | Компенсація громади (частково) | Частково |
На практиці найчастіше родина платить сама за поминальний обід і за те, що хоче зробити понад стандарт — дорожчу труну, особливе оформлення. Все базове має бути закрито державою.
Поховання військовослужбовця, який помер не на фронті
Порядок залежить від того, чи перебував захисник на службі на момент смерті.
Помер у госпіталі від поранення або хвороби під час служби. Це таке саме поховання військовослужбовця, як і після загибелі в бою: частина організовує, держава оплачує, ритуал належить. Важливо лише, щоб у документах був зафіксований зв’язок смерті зі службою — це визначає подальші виплати.
Військовий пенсіонер, ветеран у запасі. Звертатися треба не до частини, а до пенсійного органу Міноборони (через ТЦК) та соцзахист. Для учасників бойових дій діє безоплатне поховання за постановою № 1445, почесна варта надається за зверненням родини до ТЦК.
Смерть у відпустці, не пов’язана зі службою. Найскладніший випадок. Формально людина на службі, тому частина бере участь у похованні, але обсяг допомоги й виплат буде іншим. Тут варто одразу порадитися з юристом БПД — 0 800 213 103, безоплатно.
Скільки часу є на поховання військовослужбовця
Закон не встановлює жорсткого строку, у який має відбутися поховання військовослужбовця. Є обов’язок держави доставити тіло протягом трьох днів — але дату поховання визначає родина. Ніхто не має права квапити вас через зручність частини чи графік гарнізону.
Зазвичай прощання призначають на другий–третій день після повернення тіла — це дає час побратимам доїхати, а громаді — підготуватися. Якщо чекаєте когось із-за кордону — скажіть про це в ТЦК, дату перенесуть.
Які документи потрібні для поховання військовослужбовця
Ритуальній службі надаються:
- копія паспорта особи, яка організовує поховання;
- копія свідоцтва про смерть з ДРАЦС;
- копія лікарського свідоцтва про смерть.
Для оформлення відшкодування через соцзахист додатково знадобляться заява, документи про витрати (чеки, договори, акти) і довідка про поховання.
Довідка про поховання: що це і де взяти
Це документ, який підтверджує, хто саме здійснив поховання і де похована людина. Видає її ритуальна служба або адміністрація кладовища після поховання. Саме вона знадобиться для допомоги на поховання, компенсацій і надалі — для компенсації на пам’ятник. Перевірте, щоб у ній правильно вказані ваші дані як організатора — бо виплати отримує той, хто в довідці.
Як організоване військове поховання: крок за кроком
Крок 1. Узгодження дати й місця. Представник ТЦК при врученні сповіщення узгоджує з родиною місце, час і порядок. Місце обирає родина: рідне місто, село, почесний сектор або Національне військове меморіальне кладовище.
Крок 2. Звернення до місцевої влади. Сільська рада чи виконком виділяє місце безоплатно й призначає відповідального за організацію прощання в громаді.
Крок 3. Військовий ритуал. Почесна варта, салютна група, військовий оркестр, прапор, яким накривають труну й який передають родині, — це організовує гарнізон або ТЦК. Просити окремо не треба — це стандарт для військового поховання. Якщо родина хоче тиші без салюту — скажіть про це представнику ТЦК, це ваше право.
Крок 4. Церковна частина — за бажанням родини. Відспівування, панахида чи світське прощання — вирішуєте ви. Державний ритуал із цим не конфліктує.
Крок 5. Прощання в громаді. У багатьох містах і селах склалася своя традиція: кортеж проїжджає через центр, люди стають на коліно, школярі виходять із прапорами. Це організовує громада, але родина може попросити про тишу без публічності — і це теж буде поважатися.
Що робити, якщо щось йде не так
Система має працювати сама, але так буває не завжди. Три типові ситуації:
Частина не виходить на зв’язок і не організовує перевезення. Звертайтеся в ТЦК та до Управління цивільно-військового співробітництва — порядок дій розписаний у статті про повернення тіла.
Громада каже, що «немає програми» або «немає коштів». Місце на кладовищі громада зобов’язана надати безоплатно за Законом «Про поховання та похоронну справу» — це не програма, а обов’язок. Відшкодування ритуальних послуг справді залежить від місцевого рішення — але державна програма за постановою № 1445 діє незалежно від громади.
Ритуальна служба вимагає повну оплату наперед. Уточніть у громаді, з якою службою є договір на поховання військовослужбовців — така служба отримує кошти від громади напряму. Якщо обрали іншу — зберігайте всі документи для відшкодування.
У будь-якому з цих випадків допоможе безоплатна правнича допомога: 0 800 213 103. І дорожня карта Координаційного штабу з контактами всіх структур: koordshtab.gov.ua/roadmap.
Що можна вирішити пізніше, а що — ні
У ці дні здається, що все треба вирішити негайно. Насправді ні.
Не чекає: дата й місце поховання, довідка про поховання на правильне ім’я, збереження чеків.
Чекає спокійно: пам’ятник (його встановлюють зазвичай через рік, коли осяде земля), компенсації (строки подачі є, але вони не горять — уточніть у соцзахисті своєї громади), оформлення могили, сторінка пам’яті.
Після поховання
Коли прощання позаду, настає найтихіший і часто найважчий час. Люди роз’їжджаються, дзвінки рідшають. Саме тоді багато родин починають збирати спогади — щоб те, що звучало на прощанні від побратимів і друзів, не розчинилося.
На Inheart сторінка пам’яті для родин захисників і захисниць створюється безкоштовно. Коли з’явиться сила — її можна почати з однієї фотографії, а побратими додадуть своє.
→ Створити сторінку пам’яті захисника безкоштовно
Часті запитання про поховання військовослужбовця
Чи платить родина за поховання військовослужбовця?
За базове — ні. Транспортування, труна, форма, місце на кладовищі й військовий ритуал забезпечуються державою. Родина зазвичай оплачує поминальний обід і те, що хоче зробити понад стандарт.
Хто організовує поховання військовослужбовця?
Військова частина — транспортування й приладдя; ТЦК або гарнізон — ритуал; місцева влада — місце й прощання в громаді. Родина вирішує, де й коли.
Скільки днів дається на поховання військовослужбовця?
Жорсткого строку немає. Держава має доставити тіло за три дні, далі дату визначає родина.
Чи можна поховати військовослужбовця в іншому місті, не за місцем прописки?
Так. Місце обирає родина, частина зобов’язана доставити тіло туди.
Що таке довідка про поховання і навіщо вона?
Документ від ритуальної служби або кладовища, який підтверджує, хто поховав і де. Потрібна для допомоги на поховання та компенсацій, включно з компенсацією на пам’ятник.
Чи можна поховати військовослужбовця без військового ритуалу?
Так. Почесна варта й салют — право родини, а не обов’язок. Достатньо сказати про це представнику ТЦК при узгодженні поховання.
Чи можна кремувати тіло загиблого військового?
Так, якщо таке рішення приймає родина або таким було волевиявлення загиблого. Крематорії є не в усіх містах, тому транспортування й порядок варто узгодити з ТЦК заздалегідь. Військовий ритуал при кремації також можливий.
Хто може бути організатором поховання, якщо офіційних родичів немає?
Будь-яка особа, яка взяла на себе зобов’язання поховати: цивільна дружина, побратим, друг. Саме ця людина буде вказана в довідці про поховання й матиме право на відшкодування витрат. Якщо нікого немає — поховання організовує частина разом із громадою.
Чи можна перепоховати військовослужбовця пізніше — наприклад, на Національне військове меморіальне кладовище?
Так, перепоховання можливе за заявою родини та дозволом санепідслужби й місцевої влади. Для НВМК порядок окремий — через адміністрацію кладовища. Це рішення не треба приймати в перші дні.
Чи потрібно платити за місце на кладовищі для загиблого військового?
Ні. Місце надає безоплатно орган місцевого самоврядування. Якщо вимагають гроші — це порушення, звертайтеся до юриста БПД.
Що робити з прапором, яким накривали труну?
Його передають родині на збереження. Багато родин зберігають його складеним трикутником або в рамці — встановленого правила немає, це ваша пам’ять.
