Поділіться цим матеріалом
Ця стаття — про найважчий відрізок. Ми намагалися написати тільки те, що справді треба знати, і нічого зайвого. Якщо зараз не можете читати — передайте комусь із близьких.
Головне, що варто знати про те, як забрати тіло загиблого військового: за законом родина не повинна робити це сама. Це обов’язок військової частини. Але знати, як це має відбуватися, потрібно — бо на практиці система не завжди працює сама, і комусь із рідних доводиться її підштовхувати.
Це частина нашого гіда Що робити після загибелі військового.
Що відбувається з тілом після загибелі
Після евакуації з позицій тіло без затримки доставляють до судово-медичного закладу — зазвичай це обласне бюро судмедекспертизи або морг лікарні найближчого тилового міста, а не того, де жив боєць. Там проводять експертизу, встановлюють причину смерті й оформлюють лікарське свідоцтво про смерть.
За зберігання тіла відповідає керівник закладу, де воно перебуває. Родині нічого не треба оплачувати — ні зберігання, ні експертизу, ні перевезення.
Хто забирає тіло з моргу і везе додому
За Інструкцією про організацію поховання військовослужбовців командир частини відряджає своїх представників до моргу. Саме вони оформлюють видачу, організовують транспорт і супроводжують тіло до місця поховання. Держава має доставити тіло протягом трьох днів із дня загибелі.
Частина також видає за власний кошт військову форму для поховання й закуповує похоронне приладдя.
У реальності частина може бути за півтори тисячі кілометрів, а її люди — на позиціях. Тоді перевезенням займаються:
- група цивільно-військового співробітництва (ЦВС) — такий офіцер є в кожному батальйоні, і евакуація тіл — його прямий обов’язок;
- гуманітарний проєкт ЗСУ «На щиті» і волонтери, які перевозять тіла з тилових моргів до громад;
- місцева влада за місцем поховання — вона приймає тіло, виділяє місце на цвинтарі й організовує прощання.
Родина при цьому — не виконавець, а той, кому мають повідомити дату й час.

Скільки це займає
Закон говорить про три дні. Реальність залежить від того, де загинула людина і чи треба ідентифікація.
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Евакуація з позицій до тилового моргу | від годин до кількох днів — залежить від обстановки |
| Судово-медична експертиза | 1–3 дні |
| Оформлення документів у морзі й видача | 1 день |
| Дорога додому | 1–2 дні |
| Якщо потрібна ДНК-ідентифікація | додатково від 2–3 тижнів до кількох місяців |
У тилових моргах буває черга — це не недбалість, а кількість. Волонтери, які перевозять тіла, розповідають, що на оформлення кожного бійця йде півгодини — а їх може бути десятки за рейс.
Що родина має право вимагати
У шоковому стані люди погоджуються на все і не просять нічого. Тому варто знати заздалегідь, що вам належить без будь-яких прохань:
- безкоштовне транспортування тіла до місця поховання, яке обирає родина — не те, яке зручніше частині;
- супровід — представник частини або ТЦК має бути поруч при передачі;
- військова форма для поховання — коштом частини, новий комплект, якщо старий непридатний;
- копії всіх документів, які оформлюються на загиблого, — ви маєте право їх бачити й отримати;
- особисті речі — все, що було при людині й у частині, за актом;
- військовий ритуал на похованні — почесна варта, салютна група, прапор;
- психологічна підтримка — у системі безоплатної правничої допомоги є психологи для родин загиблих, телефон 0 800 213 103.
Якщо чогось із цього не дають або пропонують «вирішити самій» — це не норма. Можна спокійно послатися на Інструкцію № 185 або зателефонувати юристу БПД.
Як забрати тіло загиблого військового, якщо частина не виходить на зв’язок
Буває, що минають дні, а ніхто не телефонує. Ось що можна зробити, не чекаючи.
1. Зверніться в ТЦК. Саме ТЦК за місцем вашого проживання координує поховання й має зв’язок із частиною. Запитайте, де тіло і хто відповідає за перевезення.
2. Зателефонуйте в Управління цивільно-військового співробітництва Генштабу. Юристи радять цей канал, коли частина не відповідає: 044-454-74-03, 044-454-73-51. Номери можуть змінюватись — актуальні завжди є в дорожній карті Координаційного штабу.
3. Зв’яжіться з місцевою владою. Сільська рада, староста, відділ соцзахисту громади — у багатьох громадах є людина, яка вже не вперше це організовує і знає, кому телефонувати.
4. Побратими. Часто саме вони знають, у який морг відвезли тіло, і можуть дати контакт офіцера ЦВС.
Записуйте кожен дзвінок: дата, хто, що сказав. Це допомагає не збитися й при потребі показати, що ви зверталися.
Що перевірити в морзі, якщо ви там особисто
Якщо так склалося, що тіло забираєте ви або ваші близькі — візьміть із собою когось, хто зможе думати про папери, поки ви не зможете. Перевірити треба три речі:
- Лікарське свідоцтво і довідка про причину смерті — без помилок у прізвищі й датах, номери й діагноз збігаються. Виправити на місці — хвилини, потім — тижні.
- Опис особистих речей. Що було при людині — телефон, жетон, обручка, документи — має бути перераховано в акті. Речі з частини приїдуть окремо, опечатані, зі своїм актом.
- На чиє ім’я оформлена видача. Це той, хто потім піде в ДРАЦС.
Чи можна побачити тіло
Це питання ставлять пошепки, але ставлять майже всі. Так, можна — це ваше право. Але перед тим варто запитати в експерта або представника частини, в якому стані тіло, і послухати, що вони радять. Іноді вони м’яко відраджують — і це не з байдужості. Рішення все одно за вами. Багато родин потім кажуть, що їм було важливо побачити — хоча б руку. Інші — що вдячні, що їх відговорили. Тут немає правильної відповіді.
Якщо вирішили побачити — не йдіть самі.
Особисті речі: що й коли повернуть
Речі приходять двома шляхами й у різний час.
Те, що було при людині — телефон, жетон, обручка, натільний хрестик, гаманець — описують у морзі й передають разом із тілом. Телефон може тимчасово забрати слідчий, якщо відкрито провадження — тоді ви отримаєте його пізніше, за заявою.
Те, що залишилося в частині — речовий мішок, одяг, ноутбук, листи, нагороди — пакують за актом, опечатують і надсилають родині після наказу про виключення зі списків особового складу. Це може зайняти тижні. Зброя, броня, засоби зв’язку — майно частини, їх не повертають.
Якщо чогось немає в акті, а ви точно знаєте, що воно було, — пишіть заяву командиру. Не соромтеся питати про дрібниці. Запальничка чи блокнот через рік можуть виявитися найдорожчим.
Якщо тіло потребує ідентифікації
Іноді тіло не можна впізнати, або боєць був без документів і жетона. Тоді його описують, фотографують і беруть зразок ДНК. Експертиза — за рахунок держави.
Що треба від родини: здати свій зразок ДНК. Це робиться через поліцію за місцем проживання — мазок із рота, кілька хвилин. Чим ближчий родич здає зразок — батьки, діти, рідні брати чи сестри — тим швидше й надійніше збіг. Якщо ваш близький вважається зниклим безвісти — зразок варто здати одразу, не чекаючи.
Строки тут непередбачувані — від кількох тижнів до місяців. Поховання до завершення ідентифікації неможливе. Інформацію про те, де саме перебуває тіло, мають поліція й прокуратура за місцем, де його знайшли.
Ще одне. Якщо вам повідомили про збіг ДНК, але є сумніви — не збігаються прикмети, побратими кажуть інше — ви маєте право попросити пояснення результатів і додаткову експертизу. Звертайтеся до слідчого, який веде провадження. Це не образа для експертів, це нормальна процедура.
Якщо тіло на окупованій території або не повернуте
Поверненням тіл з окупованих територій займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Родина подає заяву, здає ДНК і чекає. Після повернення й ідентифікації представник Уповноваженого повідомляє рідних і тіло передають для поховання.
Якщо тіло не повернуте взагалі, а загибель підтверджена — факт смерті встановлюють через суд. Про це докладно в статті про лікарське свідоцтво про смерть.
Коли тіло вдома
З цього моменту організація переходить до ТЦК і громади: військовий ритуал, почесна варта, місце на цвинтарі, прощання. Хто за що відповідає, хто платить і які документи знадобляться — розібрали окремо, крок за кроком.
У багатьох громадах склалася своя традиція зустрічі: люди виходять на дорогу з прапорами, стають на коліно, кортеж їде повільно через усе село чи місто. Це організовує громада, але є сенс заздалегідь сказати, чи хочете ви цього. Деякі родини просять тиші. Це теж можна.

Про те, чого немає в інструкціях
У ці дні все крутиться навколо тіла, моргу, документів. Це неминуче. Але людина — не тіло й не акт опису речей.
Коли пройде поховання і настане тиша — буде місце, куди можна покласти все інше: фотографії, голосові, історії від побратимів, які були поруч до останнього. На Inheart сторінка пам’яті для родин захисників і захисниць — безкоштовна. Її не треба робити зараз. Вона почекає.
→ Створити сторінку пам’яті захисника безкоштовно



3 Comments